Володимир Сосюра та харківські лікарі, або історія одного курйозу
1934 року в Харкові, на той момент ще столиці Української Радянської Соціалістичної республіки, стався один курйозний випадок із відомим українським радянським поетом. Якось майбутній класик української літератури вискочив на балкон своєї квартири кооперативного письменницького будинку «Слово», і на всю вулицю кричав: «Я чорний демон — дух вигнання». Про те, що було далі, розповідає Мій Харків.
Теплий прийом
Цим «демоном» виявився Володимир Миколайович Сосюра. Український поет під час свого «виступу» на балконі виглядав настільки збудженим, що сусідам довелося викликати санітарів, які й забрали його на Сабурову дачу — головну психіатричну установу Радянської України. Поета доставили до лікарні автомобілем, спеціально виділеним народним комісаром освіти УРСР Володимиром Затонським.
Після прибуття на «дачу» Володимир Миколайович насамперед закотив скандал. Сосюра обклав матюки асистентку завідувача психіатричного відділення Віру Яблонську і спробував завдати їй удару в горло рубаною долоні, але вчасно зупинився.
У цей же момент на поета накинулися санітари. Той спробував відбиватись, але марно — працівники добре знали свою справу. Після того, як Сосюру заблокували, йому зробили заспокійливий укол, і він втратив будь-яку волю до спротиву.
Популярність серед божевільних
Після такого прийому поета притягли до відділення для буйних і кинули оголеного на залізне ліжко. Сосюрі було не звикати до будинку скорботи, його ще в юності силоміць замикали в божевільні через неконтрольовану поведінку.
У відділенні для буйних, куди притягли «демона»-дебошира, панував повний хаос. Хтось бігав і кричав, що горить і тоне, хтось просив закурити і щипав нігтями за частини обличчя знерухомленого уколом поета. Щоправда, один із пацієнтів відділення вселив у Сосюру якусь наснагу. Навколо ліжка з новоприбулим бігав хворий в одному спідньому та повторював рядки з твору Сосюри: «Цвіте червона Україна!». «Я подумавши, — пише згодом Володимир Сосюра, — що раз мене і божевільні знають, чого ж я боятися?»
Зрештою, Сосюра зміг домовитись з однією з санітарок, яка допомогла йому опинитись без нагляду. Поет скористався цим і втік. Його хотіли знов відправити до лікарні, але зрештою вирішили, що лікування він продовжить у Москві.