Таємна «лабораторія бойових качок»: на Шепетівщині через качку Джавеліну призупинили лісозаготівлю

Таємна «лабораторія бойових качок»: на Шепетівщині через качку Джавеліну призупинили лісозаготівлю

Невіддільна частина роботи лісівників — піклування про біорізноманіття. А особливо про тих, хто потребує нашої допомоги та захисту. Природа дає працівникам лісового господарства не тільки ресурси, але й створює умови, які потребують турботи та відповідальності. Саме про це сьогоднішня історія.

Під час попереднього огляду ділянки у філії «Славутське лісове господарство» ДП «Ліси України» Шепетівського району, на якій мали проводити лісозаготівлю, працівники державної лісової охорони виявили місце гніздування дикої качки. Відтак на лісосіці встановлено охоронну зону, а лісогосподарські заходи там тимчасово призупинено.

Таємна «лабораторія бойових качок»: на Шепетівщині через качку Джавеліну призупинили лісозаготівлю

Тепер від народження до перших польотів качка з майбутніми пташенятами — під турботливим наглядом лісівників. Вони навіть дали їй ім’я — Джавеліна. Жартома кажуть, що це їхня таємна «лабораторія бойових качок». Адже після появи людей птаха не злякалася та не покинула гніздо.

Гнізда качки завжди будують у захищеному місці. До прикладу, Джавеліна змайструвала його у пагонах чорниці. Помітити дуже складно.

Таємна «лабораторія бойових качок»: на Шепетівщині через качку Джавеліну призупинили лісозаготівлю

Після викладання яєць качка весь час сидить у гнізді, залишаючи його тільки для годування. Яйця ж прикриває пухом. У гнізді качок зазвичай 7–11 яєць. Насиджування починається як тільки відкладено останнє яйце. І менше, ніж за місяць, на світ з’являються маленькі пуховички.

Пташенята самостійні з самого народження і майже відразу йдуть за матір’ю. Гніздо качки неподалік від води, де в майбутньому пташенята вчитимуться здійснювати перші польоти.

«Про долю пташенят ми обов’язково розповімо далі. Громадян у лісі також просимо бути уважними. Під ногами — життя. Найголовніше, щоб птахи не стали здобиччю хижаків. Велика кількість кладок крижня гине внаслідок руйнування гнізд. Найістотнішу шкоду завдають лисиці та круки», — інформує Подільський лісовий офіс.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво


В одній із громад Шепетівщини закликають оформити документи на землю
Загиблого військового з Шепетівщини майже через 9 місяців вдалося ідентифікувати по ДНК
У громаду на Шепетівщині надійшла скорботна звістка із фронту
У Шепетівці судитимуть винуватця смертельної ДТП, в салоні якого були неповнолітні дівчата

Читайте у цій рубриці


У сусідній із Хмельниччиною області викладачі ліцею називали українців нацистами
Ні бампера, ні грошей: чоловік із Хмельниччини вчинив необдумано
Сільського голову підозрюють у розтраті майже 2 млн грн: інцидент у сусідній із Хмельниччиною області
У Шепетівці судитимуть винуватця смертельної ДТП, в салоні якого були неповнолітні дівчата
FacebookTelegramViberWhatsAppX