На водосховищі Хмельницької АЕС лебеді рятуються від лютих морозів

На водосховищі Хмельницької АЕС лебеді рятуються від лютих морозів

Останні вихідні виявилися не легкими для птахів через значне зниження температури повітря на всій території України. Не стала виключенням Хмельниччина та сусідні з нею області. Кілька ночей поспіль стовпчики термометрів знижувалися до –20..–23 °С. На водосховищі Хмельницької АЕС, яке не замерзає навіть у люті морози, злетілися сотні лебедів та майже тисяча різного виду водоплавних.

Лебеді належать не до мігруючих видів птахів (тих, які відлітають наприкінці літа — на початку осені далеко на південь), а до кочових. Протягом холодного сезону вони переміщуються на певні відстані в пошуку місця, придатного для тимчасового перебування. Саме водосховище ХАЕС стало єдиним прихистком для птахів на період лютих морозів.

Так, 16 січня до адміністрації національного природного парку «Дермансько-Острозький» звернувся староста села Новомалин Острозького району Ковальчук М. А. з проханням звільнити з льодового полону лебедів-шипунів, які залишилися на зимівлю у сільській водоймі. Територіально вона розташована у зазначеному парку.

«Деякі лебеді, на перший погляд, не подавали ознак життя. Директор національного парку Верцеха О. М. терміново звернувся до начальника пожежної частини, служби цивільного захисту в місті Острозі та Острозькому районі Завірюхи В. М. у вирішенні питання з порятунку птахів. Команда працівників даної служби, виїхавши на місце події, використала спецзасоби та дісталася до лебедів-шипунів. Птахи поводили себе мляво, але могли пересуватися самостійно. В результаті дій працівників лебеді, у кількості 12 особин, піднялися у повітря та полетіли у напрямку водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС», — йдеться у повідомленні національного природного парку «Дермансько-Острозький».

Вже 17 січня стало відомо про врятованого лебедя-шипуна в місті Сарни, що на Рівненщині. Випустили птаха також на водосховище ХАЕС.

«Цей перший в Україні лебідь-шипун з шийною міткою, окільцьований орнітологом Олександром Добринським і привезений на водосховище Хмельницької АЕС. Його прийняла зграя лебедів в свою компанію», — написала у фейсбуці Станіслава Ро.

На водосховищі Хмельницької АЕС лебеді рятуються від лютих морозів

Тож наразі на зазначеній водоймі можна спостерігати неймовірне видовище — зимівлю кількох сотень білошиїх птахів-красенів.

Довідка

100 років тому Лебідь-шипун (Cygnus olor) вважався рідкісним залітним птахом західних областей України.

«Поселився» він у нас лише в 70–80-х роках, відтоді його чисельність зростає. Потрапив на захід України з півночі — це прибалтійська популяція цього виду, ареал якої почав «просуватися» на південь.

Ще в 1994 році науковці писали: «з певною долею вірогідності можна зробити висновок про початок формування гніздової популяції лебедів-шипунів на Поділлі й висловити припущення, що до початку нового тисячоліття ці птахи будуть гніздиться регулярно і в значно більшій кількості, ніж тепер».

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppXThreads

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво


Продавав метадон і димедрол: жителя Нетішина засудили до 6 років ув’язнення
«Три місяці верлібру»: у Нетішині відбувся творчий вечір поетеси Пели Кашперівської
Мав іти у відпустку, але залишився з побратимами: Нетішин попрощався з Героєм
4-річна дівчинка випала з вікна, спершись на москітну сітку

Читайте у цій рубриці


Переказав 63 тисячі за товар, якого так і не побачив: шахрайство на Шепетівщині
У Шепетівці жінка викрала телефон просто з прилавка магазину: справу передали до суду
На Шепетівщині дерева пошкодили лінію електропередач: енергетики оперативно відновили світло
Назавжди 21: майже через два роки очікування Шепетівщина попрощалася з молодим офіцером «Мармуром»
FacebookTelegramViberWhatsAppXThreads