Що приховує Гриців: які істоти жили тут 11 мільйонів років тому
Територія сучасної Шепетівщини мільйони років тому була зовсім не схожою на нинішній краєвид. Там, де сьогодні розташований Гриців, у пізньому міоцені існувало середовище, придатне для багатьох видів давніх тварин. Це підтвердило дослідження викопних решток черепах із Грицева, опубліковане у 2023 році у фаховому журналі Zoodiversity. У статті науковці описали серію знахідок і дійшли висновку, що близько 11 мільйонів років тому тут жили черепахи щонайменше чотирьох родин.
Давній Гриців був значно багатшим на життя, ніж може здатися
Дослідники вказують, що йдеться про фауну раннього етапу пізнього міоцену з околиць Грицева на Хмельниччині. Серед викопних решток вони встановили представників родин Emydidae, Geoemydidae, Testudinidae та Trionychidae. Значну частину матеріалу вдалося визначити лише до рівня родини, оскільки кістки та уламки панцирів збереглися неповністю. Водночас навіть ці фрагменти дали змогу зробити важливий висновок: на місці сучасного Грицева тоді співіснували водойми, прибережні ділянки та сухіші простори суходолу.
Які черепахи мешкали на території Грицева
Науковці зафіксували присутність одразу кількох екологічно різних груп черепах. Саме така різноманітність допомагає точніше уявити природні умови Шепетівщини 11 мільйонів років тому.
- Emydidae — прісноводні болотяні та ставкові черепахи, пов’язані з озерами, ставками та заплавами.
- Geoemydidae — річкові й напівводні черепахи, характерні для теплих і вологих ландшафтів.
- Testudinidae — сухопутні черепахи, що жили на більш відкритих і сухіших ділянках.
- Trionychidae — м’якопанцирні черепахи, добре пристосовані до життя у воді, зокрема в мулистих або піщаних водоймах.
Таке поєднання свідчить, що давній Гриців не був одноманітною місцевістю. Ймовірно, тут існували тихі прісні водойми, мілководдя, зволожені береги й сухіші ділянки, придатні для наземних плазунів. Саме тому кожен уламок панцира чи кістки важливий не лише сам по собі, а як частина великої картини давнього природного середовища. Це висновок, який прямо випливає зі складу викопної фауни, описаної в дослідженні.
Особливу увагу вчених привернула сухопутна черепаха
Окремо автори дослідження виділили панцирні фрагменти, які віднесли до виду Testudo chernovi. Це особливо важлива знахідка, адже саме грицівський матеріал визнано найдавнішим свідченням цього виду на території України. Для палеонтологів це не просто уточнення назви: подібні знахідки допомагають простежити, коли й де саме певні групи черепах були поширені на наших землях.
Черепахи з Грицева розповіли вченим навіть більше, ніж очікували
Не менш цікавим виявився ще один факт. На одному з фрагментів панцира Testudo chernovi дослідники зафіксували характерні подряпини та борозенки. У статті їх інтерпретували як сліди гризіння або зішкрібання, а самі ці сліди описали як нову іхновиду — Machichnus inrosus. На думку авторів, ці пошкодження могли залишити різці гризуна Anomalomys grytsivensis. Такий висновок вони пов’язали із шириною нижніх різців цього виду та наявністю двох характерних поздовжніх валиків на їхній передній поверхні.
Отже, йдеться вже не просто про окремі кістки давніх тварин, а про сліди взаємодії між мешканцями тодішньої екосистеми. Саме такі деталі роблять палеонтологію живою й наочною: перед нами постає не набір випадкових решток, а частина реального світу, який існував на території сучасної Хмельниччини мільйони років тому.
Що відомо про Anomalomys grytsivensis
Живих зображень Anomalomys grytsivensis, звісно, не існує, адже це вимерлий гризун пізнього міоцену. До наших днів дійшли лише його викопні рештки — насамперед зуби та щелепи. Прямих сучасних нащадків у нього не відомо. Водночас цей вид належав до вимерлої групи гризунів, тож його далекими родичами в широкому сенсі можна вважати сучасних мишоподібних гризунів — зокрема мишей, хом’яків і полівок. Саме будова різців цього викопного виду допомогла науковцям пояснити походження слідів на панцирі черепахи з Грицева.
Чому ця знахідка важлива для Шепетівщини
Історія викопних черепах із Грицева показує, що Шепетівський край має не лише історичну чи культурну, а й вагому наукову цінність. Невелике селище на Хмельниччині стало частиною серйозного палеонтологічного дослідження, результати якого опублікували В. Яненко та О. Ковальчук у фаховому журналі Zoodiversity. Такі матеріали допомагають краще зрозуміти, якою була природа нашого краю в доісторичні часи, і вкотре доводять: навіть локальні знахідки можуть мати загальноукраїнське та загальноєвропейське значення.
Коли Гриців був домівкою для давніх плазунів
Сьогодні важко уявити, що на місці звичного для нас Грицева колись існував світ із теплими водоймами, заболоченими берегами, сухими ділянками суходолу та черепахами різних типів. Але саме про це свідчать викопні рештки. І хоча відтоді минуло близько 11 мільйонів років, знахідки із Шепетівщини досі допомагають науковцям буквально по кісточках відновлювати картину далекого минулого.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь