Відкриваймо для себе Україну влітку
Цьогоріч відпочинок на узбережжі моря — розкіш небувала. Однак є місця поруч з нами, які заслуговують на увагу мандрівника не менше, ніж чужі краї. Та й туризм вихідного дня куди дешевше задоволення.
Нещодавно відкрила для себе красу Рівненщини, зокрема, такі історичні місця як село Пляшева. Виявляється Берестецька битва відбувалася саме в цьому населеному пункті. Відвідавши місцевий музей, дізналася чимало цікавих фактів про цю історичну подію.
«Битва під Берестечком тривала з 18 червня по 30 червня 1651року. Її справедливо вважають найбільшим боєм Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого».
З Пляшеви пішки можна дійти і до острова Журавлиха, що у заплаві річки Пляшівки. Там розташований меморіальний комплекс «Козацькі могили», який став духовним епіцентром поклоніння козацькій героїці. Народ вірить, що те місце козаки вибрали. Старожили про це місце колись свідчили: «То як ляжем спати, то чути – упраж бразкочить, коні їржуть, козаки говорять…То ми прокидаємося – нема нічого. Нема сну. Значить, нас будять якісь-то люди».
Неподалік поля Берестецької битви була споруджена Георгіївська церква-усипальниця. А з сусіднього села Острова перевезена Михайлівська церква, у якій, за народними переказами, перед битвою молилися козаки Богдана Хмельницького.
Битва закінчилась перемогою війська Речі Посполитої, однак, козацьку армію не розгромили. Основних своїх втрат козаки зазнали на переправі через річку Пляшівку, під час виходу з битви. На тому місці ведуться археологічні дослідження, у ході яких виявлено чимало артефактів. Знахідки дали науковцям не лише більше фактів про перебіг самої битви, а й дозволили більше дізнатися про життя козаків та їхній побут.
Зброя селян, що брали участь у битві
«У битві взяло участь100 тисяч українських козаків і селян, з яких близько 20 тисяч кінноти. Від 8 000 до 30 000 — кримських татар. З боку Речі Посполитої — двісті тисячне військо».
Останки тіл козаків перепоховані в церкві, там і нині у підземеллі знаходиться козацька усипальниця.
Іншим визначним місцем Пляшеви — є церква з підземними ходами. Нині біля одного з її куполів лелека звів гніздо. Взагалі таку велику кількість лелечих гнізд я не бачила ніде, як у цьому селі.
І на завершення подорожі можна відвідати пам’ятник загиблим козакам, який встановили саме на місці Берестецької битви. Раніше з нагоди річниці це місце засадили дубами. Дуже символічно, адже саме це дерево символізує могутність.
Легендарним став епізод, записаний Освєнцімом, та популяризований Пасторієм, а новішими часами, з його слів, Костомаровим:
«Одна ватага козацька, зложена з двох або трьох сот козаків, — оповідає Освєнцім — зробивши засіку на однім острівці, ставила мужній опір так відважно що Потоцкий велів їм обіцяти життя коли піддадуться. Але вони не схотіли того прийняти. На знак повного відречення викинули з чересів своїх гроші у воду, і так сильно почали відбиватися від наших, що кінець кінцем піхота мусила на них гуртом наступати. А хоч розірвала (їх укріпленнє) і розігнала з острову (з великими власними втратами, як видко з дальше поданої замітки) — але вони уступилися на болота, не хотячи піддатись, так що там їх кожного доводилось добивати. А оден з них, добившися до човна, на очах короля і всього війська дав докази мужності не хлопської! Кілька годин відбивався він з того човна косою, зовсім не зважаючи на стрільбу — котра чи то припадком його не трапляла — чи такий твердий був, що кулі його не брали. Аж оден Мазур з Ціхановецького повіту, розібравшися на голо і по шию бредучи, насамперед косою вдарив, а потім оден салдат пробив посередині пікою або списом і добив його таким чином — на велику потіху і вдоволеннє короля, що довго дивився на сю траґедію»
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Оприлюднені цікаві дослідницькі карти Берестецько-Мізоцької битви 1651 року, що виконані “Українським товаристом охорони пам’яток історії та культури Рівненської області” для фільму “Берестечко. Битва за Україну” (частина 1). Всього 17 карт з відтворенням подій під Берестечком, Семидубами, Мізочем, Збаражем. Товариство запевняє громадскість, що захист історичного місця битви не тільки під Берестечко, але і Мізочем, збір археологічних свідоцтв, увіковічнення пам’яті українських героїв, то справа державна і важлива.
Шукайте в інтернеті матеріал – “БЕРЕСТЕЦЬКО-МІЗОЦЬКА БИТВА: КАРТИ ВЕЛИКОГО ПРОТИСТОЯННЯ” –
https://uamodna.com/articles/berestecjko-mizocjka-bytva-karty-velykogo-protystoyannya/
Варто подивитись і сам фільм “Берестечко. Битва за Україну”:
– частині 1 – https://www.youtube.com/watch?v=q5_y01aGQe0
– частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=4wajqEgQE6M
Цікавою є і телепередача з авторами фільму – https://www.youtube.com/watch?v=WSXJFDH23d4
Наближається 370-а річниця Берестецької битви!
Варто згадати фото та відео обіцяного ще 12 років тому музею найвеличнішої битви 17 століття в Європі.
Чому невелика за розмірами споруда досі не втілена у життя?
Що заважає реалізації задуму?
“До 370-річниці Берестецької битви: обіцянки чи новий музей, що переможе?” –
https://site.ua/yuriy.rivne/34360-do-370-richnitsi-berestetskoyi-bitvi-obitsyanki-chi-noviy-muzey-scho-peremoje/