На Шепетівщині в ході інвентаризації унікальну пам’ятку археології віднесли до земель сільгосппризначення
На Хмельниччині за позовом прокуратури повернуто у власність держави пам’ятку археології національного значення вартістю 75 мільйонів гривень.
Йдеться про пам’ятку археології національного значення на території Ямпільської громади Шепетівського району — Городище літописного міста Тихомеля, ІХ-ХІІІ ст., яка взята на державний облік ще в 1971 році.
Цей об’єкт культурної спадщини, як і землі, на яких він розміщений, є власністю держави.
Проте, в ході інвентаризації ділянку незаконно віднесено до земель сільськогосподарського призначення та передано у комунальну власність територіальної громади.
Внаслідок таких дій порушено виключне право власності держави на особливо цінні землі, а також створено реальні ризики пошкодження частини археологічної спадщини України.
З метою недопущення знищення культурної спадщини обласною прокуратурою пред’явлено до суду позов про зобов’язання повернути ділянку законному власникові.
Позовні вимоги судом задоволено, тож 5 га землі вартістю понад 75 млн грн підлягають поверненню державі.
Що відомо про літописне місто Тихомель
Стародавній Тихомель — літописне місто на Волині, тривалий час був предметом суперечок між Галицьким та Володимирським князівствами. Засноване можливо в Х ст., в період приєднання Волині до Русі Київської (981 р.). Вперше в літописах згадується в 1152 році як місто Волинського князівства під час війни київсько-волинського князя Ізяслава Пантелеймона Мстиславовича з галицьким князем Володимирком Володаровичем.
Від літописного міста Тихомель залишилося городище IX-XIII століть. Городище, яке розташоване на півночі біля Аріанської вежі, оголошено пам’яткою археології національного значення.
Аріанство — це ранньо-християнська течія, досить радикальна. Вона заперечувала один з головних догматів християнства — єдину сутність божественної Трійці. Виникло аріанство в ІV столітті, певний час воно було навіть офіційною релігією Римської імперії, однак згодом її заборонили як єресь. Тим не менш, течія прижилася серед германських держав.
У ті часи аріанство набуло поширення на Волині. Більше того, на початку XVII століття, у час свого розквіту, у цьому краю перебувало біля третини усіх аріанів Речі Посполитої, їхні громади за чисельністю навіть переважали католиків.
Зокрема, аріанством захоплювалися Сенюти — власники Ляхівців (нині Білогір’я) та навколишніх земель. Їхні володіння стали великим осередком аріанства, куди приїздили найкращі просвітителі та пастори.
Традиційно вважається, що Аріанську вежу коло Білогір´я збудували на початку XVII століття, однак точних документальних відомостей про це немає. Історики та інші автори ХІХ століття переповідали усні перекази, згідно з якими каплиця була усипальницею роду Сенют.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Треба такі ділінки обгороджувати чи обкопувати — позначати!!!