Перманентне господарювання дозволяє використовувати природні ресурси й отримувати високі доходи від землеробства

У селі Прислучі Полонського району діє навчально-демонстраційний центр пермакультури «Присадибне господарство Родини Білоус». Сюди приїжджають на екскурсію та повчитися веденню перманентного обробітку. Пощастило побувати у центрі пермакультури і журналістам «День за днем». Привітно зустріла пермадизайнер Іванна Білоус, хоча жінка саме займалася осінніми роботами на грядках, але знайшла годину показати садибу.
— Займатися перманентним господарством дуже легко, — пояснює Іванна Білоус. — Наприклад, твердий ґрунт не перекопуємо, а мульчуємо, навесні культури лише прополюємо без виснажливого сапування. Взагалі перманентне господарство має бути самозабезпеченим. Ми плануємо вийти на абсолютну незалежність. До того ж, не беремо ніяких кредитів та не виїхали до Польщі на заробітки, а залишилися в рідному селі.
Після овочевих культур, або поряд, насівають квіткові плантації.
— Починаємо з зими, закуповуємо живці, готуємо квіти: петунію, сульфінію та інші для озеленення міст. Маємо укладені контракти із 3 містами Хмельницької, Вінницької, Житомирської областей. Весною реалізуємо насіння овочів. Також висаджуємо у горщики хризантему, яку продаємо у вересні. Протягом літа маємо дохід із реалізації сухоцвітів.
При такому веденню сільського господарства використовують усі природні процеси. Навіть у посушливу погоду родина Білоусів городину не поливає, а використовує мульчування.
— Викошуємо між грядками траву і використовуємо її також для мульчування. Переваги від цього очевидні: не росте бур’ян та зберігається волога. Органіка є поживою для черв’ячків та мікроорганізмів.
Після закінчення городніх робіт селяни бездумно палять бадилля, навіть не підозрюють, скільки безкоштовної користі воно може принести їхньому господарству.
— Деякі мої сусіди вже відмовилися від спалювання. Людям важливо дати альтернативу. Я дуже голосую за те, щоб це було на державному рівні: заохочувати людей дбати про довкілля. Адже рештки можна скласти в грядки по технології Володимира Розума. Як зробили ми із переораною межею? Трактор відкинув брилу, я за годину зробила V-образний рівчак. У нас вийшла така 100 метрова грядка по Розуму. По селі РЕМ розчистив електромережі від гіляк і вони довго лежали, лише заважали, бо спалювати заборонено. Тоді ми з сином та сусідкою їх перенесли на грядку. На грубу органіку почали складати бур’яни. Ми викидаємо органіку, а це — дуже цінний ресурс, який підвищить родючість ґрунту. Фішка цих грядок, що обабіч ровів створюється підвищена родючість. У нас із одного боку росте полуниця, цьогоріч мали гарний врожай, але ми її не сапали, лише пропололи бур’яни. А з іншого — насадили малину та саджанці морозостійких фісташок. Вже за шість років вони почнуть плодоносити.
Для потреб господарства родина Білоусів має власне водоймище.
На своїй ділянці чергують насадження культур із дотримання сівозміни з найбільшою користю. Між грядками росте газонна травичка. Пані Іванна пояснює, що таким чином вдається зберегти вологу.
— Сільське господарство прибуткове, якщо його вести по совісті, думати не лише про прибутки, а й про землю. Адже агрохолдинги засівають наші землі монокультурами. Це виснажує ґрунти, від добрив вони окислюються, потім ще додають розкислювачі, а від глибокої оранки втрачають здатність вбирати вологу. Більше того, вирубали посадки та розорали польові дороги, це — одна із причин, чому зараз потерпаємо від суховіїв. Перманентне ведення господарства дозволяє обходитися без хімії та зайвого руйнування верхнього шару ґрунтів.
Присадибне господарство родини Білоус займається квітникарством, окрім звичних квітів вирощують фацелію, лаванду та інші медоноси аж до морозів.
— Після часнику насіяли фацелію, реалізуємо насіння, а також маємо його для власних потреб. Один з принципів сталого господарства — використовувати ті ресурси, які маємо, та ще й отримувати з цього дохід.
Родина Білоусів відмовляється від насадження садів з монодеревами, а розпочинає закладати лісо-сади, при цьому саджанці вирощують із насіння.
— Хворі дерева не обробляємо: яке вижило без оброблення хімічними препаратами, те залишається жити з нами. Вирощений саджанець із насінини стійкіший, не хворіє. Лісо-сад — це не монокультури, а йдуть змішані посадки декоративних, пряно-ароматичних рослин, які приманюватимуть корисних комах та відлякуватимуть шкідників. Де пропали культури у батьківському саду, підсадимо і хвою, і кедри, хурму та інші. У лісо-саді хвороби та шкідники не загрожують усім плодовим деревам, наприклад, яблуням, бо неплодові дерева перешкоджають поширенню на інші. Лісо-сади ще захищатимуть земельну ділянку від вітрів.
Спаржу, вирощену на ділянці родини Білоус, знають гурмани в обласному центрі.
— Вже в наступному році поставлятимемо в ресторани Хмельницького локально вирощену спаржу. Деякі заклади, які себе поважають, теж ставлять значок, що це локально вирощена їжа, що вони підтримують місцевого виробника. Випробовуємо зараз різні сорти.
Пані Іванна противниця використання гербіцидів.
— В усіх розвинутих країнах заборонено їх використання, окрім Китаю, Росії, України. Гербіциди викликають ріст ракових клітин. Є більш дієві та безпечні способи. Наприклад, рослинні рештки ми складаємо на місцях, де росте пирій. Бур’ян випріває і натомість насіваємо багаторічні квіти та лугові трави, які приманюватимуть корисних комах на ділянку.
На ділянці родини Білоус ростуть і кавуни, і перець, і помідори найрізноманітніших сортів.
Усьому давати друге життя — теж одне із правил власників еко-садиби. Навіть, здавалося б, непотрібним речам знаходять використання.
Культура ведення господарства відчувається і у ставленні до сміття. Навіть удома родина його сортує.
— Пластикові пляшки здаємо, окремо збираємо кришки. Поліетиленові пакети ніде не приймають, тому ми його вимушені відвозити на централізоване сміттєзвалище. Скло здаємо, а папір використовуємо для розпалювання.
Також у центрі пермакультури «Присадибне господарство Родини Білоус» проходять навчання для тих, хто теж прагне обробляти землю, не завдавши екосистемі шкоди.


У вас у першому слові заголовка літери “н” не вистачає
Дякуємо, виправили.