У Полонському районі екосадиба веде перманентне господарство

Тренд 21-го століття — збереження планети та розумне споживання. Саме тому набирають популярності відмова від використання пластика та спалювання непотребу, надання другого життя вживаним речам. А ще — використання альтернативних джерел електроенергії, зокрема, встановлюють сонячні батареї чи вітряні електрогенератори.

Цей тренд торкнувся і сільського господарства. Перманентна культура стала на захист ґрунту під час обробітку. Цей особливий спосіб ведення господарства, заснований на правилах спільного «проживання» живих істот, що діють в природних екосистемах.

Центр перманентної культури на Хмельниччині є у селі Прислучі Полонського району. Займається ним пермадизайнер Іванна Білоус зі своєю родиною.

Вирощенні культури екологічно чисті. Переваги такого ведення господарства у тому, що землю не переорюють та не сапають. А ще не додають ніяких пестицидів, мінеральних добрив та інших хімічних засобів.

— Земля пухка робиться від того, якщо її менше копати, — розповідає Іванна. — Якщо з роками підкладати лише органіку, земля стає, наче масло. Золоте правило: треба виростити ґрунт, а рослини самі знають, як рости.

Компостні ями в господарстві повсюдно, їх створюють за технологією «розумних грядок».
На своїй садибі родина нічого не спалює.

— Це дуже шкідливо спалювати картоплиння, бадилиння, листя. Наші люди поки не розуміють, яке золоте знаходиться в них під ногами. Варто запропонувати людям альтернативу, мовляв, ви не спалюєте, а вкладаєте в грядочку, яка принесе прибуток. Тоді вони задумаються, — додала Іванна.

Одна із засад перманенткультури, щоб люди не втомлювалася від роботи, тому прихильники такого землеробства надають перевагу насадженню багаторічних культур.

До того ж, родина пані Іванни вирощують екзотичні культури: горіх пекан, фісташки, гінкго, листя і плоди якого використовують у фармацевтиці та добре за них платять.

— Наші діти та внуки не будуть важко працювати, а просто зібрали листя і здали його та отримали гарний дохід.

Господарство на самоокупності. Теплиці загальною площею 700 квадратних метрів опалюють вирощеною у господарстві енергетичною вербою та павлонією. Раніше деревину купували, але з етичних міркувань відмовилися від такого матеріалу, адже десь вирубали дерева.

— Ми маємо подумати про нашу планету Земля і зберегти її, — підсумувала Іванна.

Поділитися посиланням: