Історичний фільм «Довбуш»: у ньому знялися кінний каскадер та коні із Хмельниччини
Коні, які знімалися в українських історичних фільмах, віднедавна живуть при Малієвецькому обласному історико-культурному музеї. Це Кам’янець-Подільський район Хмельницької області. Після, за людськими мірками, виходу на пенсію, вони доповнюють антураж маєтку Орловських, в якому розміщується музей. Про це розповідає «Суспільне» у своєму відео-сюжеті.
— Мене звати Олексій Клевицький. Я — кінний каскадер, — розповідає вершник на коні.
Олексій родом із Кам’янця-Подільського. Із кіньми знімався в епізодах українських серіалів.
— А останній проєкт, який зараз ви можете побачити в кінотеатрах, — це фільм Довбуш. Коли заводять головного героя Олексу Довбуша в Свірзький замок, його там зав’язали, а ззаду нього було два вершника, то ось той Вершник, що справа, — це був я, — говорить чоловік.
Із такими трюками виступав у Китаї, а тепер — у Маліївцях в історико-культурному музеї.
24-річний каскадер навчає обходитися із кіньми і їздити верхи. Так, каже, допомагає відвідувачу музею зануритись у позаминуле століття, коли аристократи, зокрема місцеві, неабияк шанували коней:
— Цього коня звати Абрек. У перекладі — бандит. В принципі, в житті він такий самий бандит. Цей — Тракт. Вони з кінного театру «Козаки Поділля». На них дживітували, мається нв увазі — робили тюки, як козаки колись гарцювали на конях, так само і на них. Ці коні знімалися у фільмах, серіалах.
Обом коням — за двадцять. Для них це поважний вік. Директорка Малієвецького музею Анастасія Донець розповідає, що купувала їх навіть без імен, на вагу:
— Я бачила, що коні старі, не сильно придатні, але донька вмовила і я забрала. Я навіть не знала, як їх звати, а потім з’ясувалося що це справжні чемпіони, хоч і пенсіонери. На них виросло ціле покоління акторів-каскадерів. І потім я почала шукати їхніх напарників, їхніх вершників. І так я вийшла на Олексія. Він приїхав сюди… Це просто було до сліз, коли ці коні його і впізнали, так підійшли, тому що вони раніше працювали разом. Олексій зараз тут у нас працює з цими кіньми. Завдяки ньому ми тепер їх впізнаємо у фільмах. Він показав всі, в яких ці коні знімалися. Уривки ми крутимо у нашому музейному кінозалі.
Архівні фото коней з їхніми родословними днями знайшов і розмістив у Facebook співробітник музею Дмитро Бабюк. Світлини, з його слів, зроблені у 1902 році у палаці Орловських, де впродовж двох років розміщується Малівецький музей.
— У нас маєток. Маєток 18 століття. Таких маєтків в Україні, які функціонують, або можуть показати економічне життя маєтку, просто нема, їх не існує. Хоча в світі це дуже успішна музейна практика, коли все функціонує: і кухня, яка працює як ресторан, і стайні, де можна покататися. От ми в Маліївцях намагаємося це зробити: і кухню, і костюми, і стайню, — розповідає про плани очільниця закладу.
Перших коней купувала інтуїтивно, каже Анастасія, і швидко усвідомила, що без цих тварин зрозуміти цю територію і 18 століття неможливо. Працівникам музею вдалося з’ясувати, що Мечислав Орловський, живучи у цьому маєтку, вправно управляв кінним заводом в Ярмолинцях.
— В 1895 році він зробив перегони з Ярмолинець до Малієвець. Там мав бути дуже гарний приз — дуже гарний годинник, але ніхто його не удостоївся, тому що ніхто вчасно не пройшов цю дистанцію, — зазначила співрозмовниця.
Наразі тут шестеро коней. Абрикос — наймолодший. Йому якраз минув рік. Він народився вже тут, від Арізони. Їх у музеї називають гуцулами — невисокі і витривалі. Ще є поважного віку кобили — Роза і Орбіта. Остання тут з’явилась першою.
— Ми мріємо відновити стайню, конюшню, збруярню, каретний двір, возовню… Все це в планах. Я сподіваюся, що ми з цим справимося. Як кажуть, Боже, храни ЗСУ, — зазначає пані Анастасія.
До повномасштабного вторгнення музейних коней доглядав місцевий — Володимир Замерзлий. Тепер він боронить країну. Його підміняє Олексій і міркує: люлькою чи кишеньковим годинником йому ліпше доповнити образ місцевого вершника-аристократа 18–19 століття.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь