У селі на Хмельниччині три роки тому померла його остання жителька
Село Гамарня, де не залишилося жодного жителя, існує в Новодунаєвецькій громаді Кам’янець-Подільського району. Як розповіла «Суспільному» Галина Кицюк, староста округу, до якого належить населений пункт — Гамарня стала занепадати у 80-х роках минулого століття. Що залишилося від села та чому там зараз ніхто не живе дізнавалася команда «Суспільного».
Територія, де існувало в ХХ столітті село Гамарня — долина річки Ушиця. З найближчого Морозова через ліс туди веде крутий спуск. Дійти до Гамарні можна лише пішки. На дорозі повалене дерево, через яке доводиться перелазити, аби зайти на територію села. Дві розвалені будівлі ми знаходимо на початку дороги до колишнього населеного пункту, більше будинків знайти не вдалося. В середині ХХ століття в Гамарні був колгосп. Про це розповідає жителька сусіднього Морозова, Ніна Коцемір, яка в 60-х роках працювала там в ланці.
— Просо сіяли. Колгосп був такий, що всі ямки засівав. Жінки ходили на жнива туди разом, — розповідає Ніна Коцемір.
Жінка згадує: до Гамарні й тоді ходили пішки, автобусного сполучення не було.
— Та навіть поштарка бідна, небіжка, носила ту пошту так далеко, з Морозова до Гамарні, — каже Ніна Коцемір.
Теперішня староста Морозова Галина Кицюк з 1974 року також працювала в Гамарні, у відділенні зв’язку. Згадує, на той період в Гамарні був магазин, до школи діти ходили в Морозів. Село почало розпадатися у 80-х роках, коли звідти стала виїжджати молодь — або в сусідні села, або в місто. До початку ХХІ століття там було три господарства.
— Десь три роки тому померла остання жінка, яка була прописана в Гамарні. Не проживала, але просто була прописана. По господарських книгах залишилось 13 домогосподарств, в яких ніхто не проживає. Залишилась територія, яка оброблялась місцевим колгоспом. А на даний час вони йдуть під розпаювання, але не розпайовані та не обробляються. Хоча, є вже напрацювання, що їх хочуть забрати в оренду, — розповідає Галина Кицюк.
У всіх зареєстрованих господарствах є спадкоємці, тому село не зникає з карти, каже староста.
— Спадкоємці мають право оформити на свої будинки право власності та розпорядитися ними так, як вважають за потрібне, — каже староста Морозова.
Аби дізнатися, скільки на Хмельниччині сіл, де ніхто не живе, команда «Суспільного» надіслала запит до обласного управління статистики. В письмовій відповіді нам вказали — облік таких населених пунктів окремо не ведуть.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь