У Полонному розкопали докази раніше невідомого трипільського поселення
На запрошення відділу культури і туризму Полонської міської ТГ у понеділок, 1 лютого, фахівцями відділу охорони пам’яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва проведено обстеження та знайдено новий об’єкт археології в околицях міста Полонне. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив директор науково-методичного центру, член Міжнародної організації захисту пам’яток і визначних місць Сергій Шпаковський.
«Двошарове поселення доби енеоліту-бронзи. Нова знахідка суттєво доповнить археологічну карту Полонської громади, дозволить зберегти землі історико-культурного призначення, провести там археологічні дослідження, втілити креативні культурні проєкти. Але про все це більш детальніше на науковій конференції», — йдеться у дописі Шпаковського.
Зазначений науковий захід заплановано цьогоріч на серпень з нагоди святкування 1025-річчя міста Полонного.
В рамках спільної експедиції із археологами Сергієм Маярчуком та Володимиром Захар’євим було знайдено кераміку доби енеоліту це — Трипільська культура (IV–III тисячоліття до нашої ери), і також кераміку доби бронзи, а це — ІІ тисячоліття до нашої ери.
Дослідження проводилися на території залишок палацово-паркового комплексу шляхетського роду Карвіцьких-Валевських у місті Полонному в районі Гамарня.
Сам палац вже втрачений, але залишилися 2 господарські будівлі та понад 50 дубів, яким до 200 років.
«Дуби в Гамарні вражають, як і саме це історичне місце. Залишки палацово-паркового комплексу шляхетського роду Карвіцьких-Валевських вражають навіть без зруйнованої у свій час садиби (фундаменти якої необхідно наразі дослідити, та по можливості відтворити по проекту та фотосвітлині 1914 р.)», — йдеться в дописі історика.
Як зазначає Сергій Шпаковський, в книзі Романа Афтаназі описується зазначений палац. Він був невеликим, заміським, призначався для після мисливських забав та частувань.
«Руїни фундаментів палацу з палацово-паркового комплексу шляхетського роду Карвіцьких-Валевських в Гамарні, місто Полонне, потребують проведення досліджень — розкриття фундаментів, консервації та музеєфікації як туристичного об’єкту», — зазначає Сергій Шпаковський.
За результатами дослідження історики підготували висновок, який мають намір передати в міську раду. А саме про те, що перед розпаюванням, земельно-будівельними роботами на цій території потрібно провести археологічні дослідження.
Нагадаємо, що у червні 2019-го у Полонному залишки козацької гармати здали на металобрухт. У 2020 році внаслідок зсуву ґрунту в Полонному показалися залишки фортеці.
Залишити відповідь