Краєзнавці відкрили завісу історії краю

Краєзнавці відкрили завісу історії краю

Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського днями презентував новий проект «Краєзнавчі читання». Захід, присвячений історії Шепетівщини, відбувся у п’ятницю.

В актовій залі зібралися як шановані краєзнавці Шепетівського району, так і юні науковці. Про десятки захопливих досліджень минувшини розповіли учасники читань.

Першим взяв слово міський голова Михайло Полодюк. Автор історичного нарису «Невідомі сторінки історії Шепетівщини» розповів про власну книгу.

Першим взяв слово міський голова Михайло Полодюк. Автор історичного нарису «Невідомі сторінки історії Шепетівщини» розповів про власну книгу

Першим взяв слово міський голова Михайло Полодюк. Автор  історичного нарису «Невідомі сторінки історії Шепетівщини»

— Все почалося з бажання дослідити минуле моєї родини, — розповів Михайло Полодюк. — Крок за кроком і вдалося розшукати більше інформації про наш район.

Автор цієї праці використав спогади та свідчення нащадків борців за вільну Україну,  зокрема, представників родин Вінників та Корчуків.

Старший науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Володимир Ковальчук порадив, де шукати історичні документи, поділився власним досвідом пошуку історичних джерел.

Тимчасово виконуючий обов’язки директора музею В’ячеслав Сміховський ознайомив учасників з історією шляхетного роду Грохольських.

Далі юні науковці продовжили краєзнавчі читання. Зокрема учень Городнявської НВК Віктор Стремедловський підготував цікаві факти про «Традиційно-побутову культуру селянської родини в міжвоєнний період XX століття».

Учень загальноосвітньої школи №6 Дмитро Сацюк виступив з розповіддю про стихійні виступи селян нашого краю проти колективізації, які отримали назву «Бабські бунти» або «Волинки».

Цікаве наукове дослідження зробила учениця Плесенської ЗОШ Ілона Бойченко про «Російсько-польську битву 1792 року під Зеленцями». Дівчина разом із керівником Наталією Рудою в своєму науковому проекті спробували встановити справедливість стосовно місця цієї події. Справа в тому, що вже не перший рік  історики з’ясовують, біля якого села відбувалися бої: Зеленці чи Жилинці.

Маловідомі факти про судилківський аеродром, що діяв у 1930-40-х роках розповіла Олена Полупан, вчитель історії загальноосвітньої школи №8.

Записала спогади старожилів села Микулин, Полонського району 75-річний краєзнавець Ніна Корніївна Осіпчук. Свідчення односельців, які зайняли кількасот сторінок, жінка збирала протягом усього життя. На прикладі історії свого роду Ніна Корніївна описала період голодомору «Гіркий хліб, омитий солоною сльозою».

— Всю інформацію я почула з маминих розповідей. Пізніше цікавилася подіями минулого в найстарших жителів села. Хотіла занотувати найважливіше, а вийшла ціла історія. Не для себе записала, а для нащадків, — сказала Ніна Корніївна.

Науковці музею Наталія Никонова, Марія Юзлова, Олександр Лукашук, Інна Слєсаренко підготували статті про учасників історичного процесу в минулому столітті, про репресованого священика зі села Чотирбоки, про Всеукраїнський референдум 1991 року.

Невдовзі за спонсорської підтримки буде упорядковано та випущено збірку, до якої увійде близько сорока статей з історії нашого краю.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppXThreads

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво


Вважався зниклим безвісти з листопада минулого року: на Шепетівщині підтвердили загибель Героя
Смертельна ДТП на Шепетівщині: 32-річний водій загинув, врізавшись у дерево
На Шепетівщині поліцейські затримали чоловіка, який незаконно зберігав вогнепальну зброю
Кишкову паличку не знайшли, але є нюанс: що показала перевірка водойм Хмельниччини

Читайте у цій рубриці


Українські реалії ХХ ст. — робітники, селяни, інтелігенція, чиновники: один день з життя
Вона керувала Старокостянтиновом, а її чоловік програвав статки в карти: історія останньої власниці міста
Унікальна знахідка XVIII століття поповнила музей на Хмельниччині
Sepia-toned photo of a ruined three-story stone building with arched windows on a tree-lined street.
FacebookTelegramViberWhatsAppXThreads