Місто, народжене для оборони: як 465 років тому з’явився Старокостянтинів
Старокостянтинівщина, що в Хмельницькій області — стародавня земля. Її неповторна краса, плодовитість, особлива ментальність мешканців, завжди викликала інтерес мандрівників, місіонерів, військових, інженерів, істориків. Місто Старокостянтинів здавна було відомим промисловим, торгівельним, культурно-освітнім центром. Вирішальною добою у формуванні території Старокостянтинівщини стала доба князів Острозьких, коли ці території увійшли до складу Острозьких земель, як складової ВКЛ, Речі Посполитої.
В цьому році виповнюється 500 років від дня народження відомого в Україні і за її межами князя Костянтина Костянтиновича Острозького. На честь його імені назване наше місто, спочатку Костянтиновом, потім містом «Старого Костянтина».
Головною причиною і метою започаткування нового міста на перехресті торгівельних шляхів в трикутнику між річками Случ та Ікопоть було вирішення загальнодержавних заходів по обороні південно-східних кордонів ВКЛ. Князь продовжив справу свого батька кн. Костянтина Івановича Острозького, який все життя провів у військових походах, брав участь у 63 битвах, з яких 33 були переможними. Для оборони держави, він на південно-східних кордонах будував укріплену лінію замків-фортець: Дубно, Красилів, Полонне, Степань, Звягіль. Його син, князь Костянтин Костянтинович Острозький, продовжив справу батька. Ще в ранньому віці, він розпочав військову службу на пд.-сх. кордонах українських земель «під началом» маршала Волинського кн.Федора Сангушко.
В 24 роки князь Костянтин стає Володимирським старосто та маршалком Волинської землі. А в 1559 році, за 2 роки до заснування нашого міста, князь Острозький отримує уряд Київського воєводи, стає офіційним оборонцем пд.-сх. кордонів ВКЛ. Вперше на українських землях з’являється представник короля — воєвода Київський, який контролює збір податків, організовує будівництво важливих військово-стратегічних об’єктів, виступає у військові походи, займається мобілізацією на випадок війни, керує збройними силами і ополченнями, здійснює правосуддя на східних землях.
На той час князь Острозький ніс повну відповідальність за справи у цьому окрузі перед сеймом і короною. Він активно займався відбудовою Київського замку, укріпленням населених пунктів на лінії Черкаси — Канів — Вінниця — Бар — Хмільник — Меджибіж — Остропіль — Полонне — Остріг — Дубно. Саме з того часу з’являються нові замки в нових володіннях князя: Костянтинів (1561), Остропіль (1576).
«10 січня 1561 року князь Острозький купує селище Колищенці в землевласника Василя. Івановича Лабунського за 5 тисяч литовських грошей (15 тисяч крб)», — писав в 1881 р. В. Пероговський в праці «Уривок з історії Старокостянтинова».
«Старокостянтинів, як місто, заснований в 1561 р. в селищі Колищенці князем К. (В)К. Острозьким воєводою Волинським, і названий іменем засновника Костянтиновим. Назву отримав пізніше в 17 ст.», — зазначав в 1894 р. М. І. Теодорович — «26 березня 1561 року князь отримав грамоту на заснування міста в його маєтку підписану королем Зиґмундом Августом».
Тобто причиною започаткування тут міста були укріплення і оборона державних кордонів, а вже потім зручне географічне положення, давні зручні торгівельні шляхи тощо.
В цьому ж 1561 році в маєтку Колищенці князь «місто садити». В 1570 р. після 9 років заснування, у місті нараховувалось до 188 міських будинків, 105 ремісників, 14 підмайстрів. Місто уже було великим населеним, торгово-промисловим центром. В 1594 р. його називали «великим і значним». В 1603 р. у місті було 611 садиб, 12 камінних магазинів, 31 садиба торговельників, 15 торгівельних приміщень, базарні прилавки, рундуки, тощо. Торгівельні зв’язки міста простягались далеко за його межі. Характерно, що вулиця, яка в 1603 р. була Кузьминська, в 1636 — уже називалась Львівська. Всього місто мало три в’їзди, а значить три мости і три брами біля них: Львівська (Кузьминська) — через рів, на місці якого тепер вулиця Кріпосний вал; Слуцька — через річку Случ, біля Заслучі і Старицька — через р.Ікопоть біля Нового Міста. Центром давнього Старокостянтинова була торгівельна Базарна площа — перехрестя його головних вулиць Острозького (Кузьминська, Львівська) і Грушевського (Меджибіжська).
Державний і політичний діяч доби раннього нового часу України князь К. К. Острозький багато зусиль доклав захисту державних кордонів. Все життя він не тільки будував замки, засновував нові, чи утримував старі міста, селища, а ще зводив церкви, закладав монастирі, при яких діяли церковно-приходські школи, братства:
«Українські магнати, усі разом не зробили для України стільки, скільки зробив Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький».
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь