375 років тому на Хмельниччині відбувалася Козацька рада
Серед старожитностей краю і України загалом, вагоме місце посідають пам’ятки українського козацтва ХV-ХVІІІ ст., яке виникло в результаті збігу історичних обставин. В кінці ХVІ ст. козацтво набуло статусу окремої суспільної верстви населення. Як окрема «козацька республіка» відомою стала Запорозька Січ.
Основа її існування — захист українських земель від ворожих зазіхань. Запорізьку Січ заснував предок Яреми Вишневецького і короля Михайла, князь Дмитро Вишневецький, український магнат, який заради Дикого поля покинув маєтки і спокійне життя. Легендарний Дмитро Вишневецький про якого в Україні віками співають пісні.
Булава (з виставки предметів козацької доби)
А про Б. Хмельницького який дозволяв своїм союзникам татарам брати ясир із селян Т. Шевченко написав:
«Ой, Богдане, Богданочку нерозумний сину…».
Українське козацтво існувало кілька століть, зійшовши з історичної арени, залишило по собі яскравий слід. На озброєнні козаків були шаблі, списи, гармати, мушкети, пістолі, самопали, рушниці. Порох, кулі козаки робили самі. Козаки мали при собі сокири, коси, лопати, шнури аби у разі потреби насипати вали, будувати укріплення, зв’язувати вози в табір. Серед предметів козацьких часів клейноди — військові знаки, атрибути влади: булава, пернач, прапор, хоругва т.д.
Згідно універсалів Б. Хмельницького:
«кожен козак мусив мати двох коней, вогнепальну та холодну зброю, 5 кіп куль (160), 5 фунтів пороху. Кожним десяти козакам треба було мати — один віз для перевезення зброї, боєзапасу, інженерний реманент, 2–3 бочки сухарів».
Перехрестя від шаблі (з виставки предметів козацької доби)
У національних музеях України є зразки зброї козацької доби. Донині на Україні збереглись замки-фортеці козацьких часів, які свого часу були державними, приватними і виконували важливу функцію оборони краю від ворожих нападів.
Цьогоріч виповнюється 375 років з часу загальновідомої Пилявецької битви, яка відбулась 11–13 вересня (21–23 вересня за старим стилем) 1648 р. Одна із багатьох битв національної революції ХVІІ ст. під проводом гетьмана Б. Хмельницького.
Серед пам’яток того часу представлених у Старокостянтинівському історико-краєзнавчому музеї — рештки зброї тих часів: списи, наконечники стріл, кулі до мушкетів, кістень, булава; кінські обладунки: вудила, підкови, пута для коней, стремена, шпори; колекція козацьких люльок, різні побутові речі: ложки, келихи з рогу, нагайка, тощо.
Козацькі люльки (з виставки предметів козацької доби)
Більшість предметів в різний час знайдені на території міста та його околиць, археологами, краєзнавцями, мешканцями Старокостянтинова. Наше місто має свої історико-археологічні пам’ятки часів козацької доби: замок князів Острозьких, комплекс Домініканського монастиря з вежею-донжон включно, вулиця Кріпосний вал інш.
Цілий ряд боїв, які відбулись біля Костянтинова передували Пилявецькій битві, сприяли її успіху. Через три дні після битви під Пилявцями:
«У вересні 1648 року в Старокостянтинівській фортеці відбулась рада козацько-селянської старшини на чолі з Богданом Хмельницьким. 16 вересня (28 вересня за старим стилем) рада прийняла рішення продовжувати визвольну війну. Через Човганський камінь (тепер Теофіполь) до Львова», — писав Д. С. Наконечний в статті «Про що розповідає стара фотографія» в місцевій газеті від 29 вересня 1990 р.
Дмитро Стахович Наконечний, як краєзнавець, вчитель історії, започаткував і очолював музей в с. Красносілка. Свого часу поділився фото «Гетьманська рада Богдана Хмельницького зі старшиною в Старокостянтинівському замку» вересень 1648.
Дмитро Стахович розповідав, що ця картина експонувалась в Старокостянтинівському історико-краєзнавчому музеї, який розміщувався в приміщенні Замку Острозьких. Він бував у цьому музеї і зберіг фото картини, яка експонувалась на тому ж місці де відбулось ця історична подія — в центральній великій залі замку Острозьких на другому поверсі.
Спогади подій Пилявецької битви, Козацької ради в Костянтинові — є вшануванням державотворчого і полководницького таланту Б. Хмельницького та українського війська.
Національно-визвольна війна і революція українського народу с. ХVІІ ст. для сучасної історичної науки залишає подальше вивчення і збереження пов’язаних з ним пам’яток історії, культури і архітектури. Старокостянтинівщина, як територія Хмельницької області, є одним з регіонів щільно пов’язаним з цією війною, тому є можливість розвивати туристичні маршрути місцями козацької слави.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь