Основи шукання скарбів: все, що необхідно знати

Пошук скарбів — ось заняття для справжнього чоловіка! Уяву малює корабель «Іспаньола», на якому безбаштова команда головорізів пливе до Острова Скарбів. Але це було давно. І неправда.

Сучасний шукач скарбів починає свій шлях у Києві, на вулиці Дмитра Луценка в магазині «Камрад». Бо кидатися, стрімголов, у поля без відповідного спорядження — гаяти час, а не шукати скарби.

Сучасному шукачу скарбів потрібен гарний металошукач — за ними йдуть до магазин металлоискателей. Ногами чи онлайн.

Що таке скарб?

Для більшості людей скарб — це щось цінне. Рідкісні монети, вироби і лом срібла та золота — багато хто йде в шукачі скарбів, щоб знайти ці «вічні цінності». Але далеко не всі копачі цілеспрямовано полюють на золото.

Багато хто поповнює свої колекції реліквій. Наведемо приклад найвідомішого шукача скарбів України — Олексія Самкова. Він колекціонує свинцеві пломби: що старше, то краще. Знаходить їх, зрозуміло, за допомогою металошукача.

Багатьох цікавлять військові реліквії — Україною прокотилося багато війн, залишивши про себе пам’ять. Люди копають німецькі та радянські нагороди, зброю, амуніцію, транспорт — так, трапляються автомобілі та мотоцикли у пристойному збереженні!

Для любителів історії інтерес становлять звичайні побутові речі — знахідки у певних місцях можуть підтвердити чи спростувати їхні гіпотези. Якщо вік кованого цвяха та культурний шар, у якому він лежав доводять теорію, то цвях може бути справжнім скарбом!

Є й релігійні скарби. Іноді предмети культу не мають високої матеріальної цінності. Але може бути і навпаки — часто для виготовлення артефактів використовували дорогоцінні метали.

Для багатьох людей скарб — будь-який металобрухт. Як не дивно, викопування та здавання звичайного непридатного чермета приносить реальні гроші! І копати можна з найпростішим за конструкцією металошукачем за 100 (саморобний) або від 500 (за кустарний прилад) гривень.

Де шукати скарби?

Відповідь це питання залежить від того, що за скарб хоче знайти копальник. Якщо шукач скарбів не полює за певним історичним артефактом, а хоче знайти старовинні монети — шукати слід на місці проведення ярмарків, уздовж доріг, ну і, звичайно, на місці будинків.

Якщо потрібні військові знахідки, варто їхати на поля колишніх битв. Якщо релігійні — варто шукати на околицях стародавніх і не дуже старих культових споруд. І так далі.

Найчастіше пошук скарбу починається з вивчення карт різного ступеня старовини та різних видавців. До речі, не зайвим буде вивчити і сучасні мапи, на яких відзначені території історичних пам’яток — копати там не треба.

Окрема тема мисливців за золотом та сріблом — пляжі. Морські та річкові, солоні та прісні. Натовпи відпочиваючих щосезону втрачають на пляжах гроші та годинники, ланцюжки та браслети, натільні хрести та могендовіди, сережки та брошки, телефони та інші гаджети.

Інструменти, які повинен мати шукач скарбів

Виходити на пошук скарбу зі щупом і дідовою лопатою — заздалегідь приректи себе на невдачу. Щоб копати ефективно, потрібно спочатку вкластися в спорядження. Не обов’язково витрачати десятки тисяч, можна почати і зі скромних моделей. А вже потім, відчувши справжній смак та визначившись із запитами, поступово апгрейдити екіпірування.

Перше і головне — металошукач. Він підбирається під завдання пошуку. Але є й універсальні моделі, з якими можна копати і монети, і по війні, і на пляжах вони не спасують.

Друге — лопата або скуп для пляжного копа. Гарна, легка і міцна лопата важливіша за все інше.

Щоб тягати змінні котушки, сухпай і воду, транспортувати складений металодетектор і навіть лопату, стане в нагоді міцний надійний та зручний рюкзак. До нього в пару або окремо беруть сумочку для знахідок — зазвичай типу грижа з надійною блискавкою.

Згодом шукач скарбів зазвичай обзаводиться пінпоінтером — маленьким металошукачем з дуже обмеженою глибиною, але високою точністю і чутливістю. Їм зручно розсовувати землю чи пісок, точно виходячи на ціль.

Про зручні, функціональні одяг та взуття по сезону говорити, напевно, немає сенсу. Абсолютно необов’язково одягатися в камуфляж або інший одяг у стилі мілітарі — його беруть не заради «крутого лука», а тому, що він зручний.

Ну і ніколи не зайвими на природі будуть ніж, ліхтар, казанок, сірники чи запальничка — не попив чайку біля багаття, на виході — вважай, даремно копав.

Шукачі скарбів не забувають про закон

Вище ми відзначили, що не можна копати на території історичних пам’яток. Якщо людина з металошукачем та лопатою просто з’явиться на території одного з них, до нього виникнуть резонні питання. А якщо він пустить лопату в хід — питання переростуть у претензії правоохоронних органів.

Таких ситуацій може бути багато. Навколо магазину «Камрад» через це навіть народився історико-пошуковий клуб. Будь-який шукач скарбів може вступити в нього і отримати відповідне посвідчення — ставлення до людини з папером завжди краще, ніж людині без паперу. Але щоб отримати «ксиву» Камрада, потрібно спочатку прочитати закон і дати підписку про його дотримання.

Закон є законом, але є і людські відносини. Можна копати на оброблюваних полях — закон проти цього не заперечує. Але якщо поле вже засіяне, а тим більше дало сходи, то копання ямок перетворюється на шкідництво. Особливо, якщо людина, шукач скарбів, ямки за собою не закопує.

Зі знахідками теж не все гладко. Викопав — молодець. Привласнив і попався — злочинець. Бо знахідка може належати державі чи власнику землі — читаємо статтю 140 КК України. Ось на пляжах — там все просто.

10 порад для шукача скарбів-початківця

Дамо практичні поради початківцю, як піти на коп і повернутися зі знахідками.

1. Вчіть матчальність! Зрозумійте, як працює металошукач, тоді з’явиться ясність, як треба ходити. Розберіться з керуванням та індикацією свого приладу.
2. Не беріть суперскладний прилад як перший.
3. Пам’ятайте: найкращий дискримінатор — це лопата. На перших виходах копайте всі сигнали. Розуміння, що варто копати, а що ні прийде з часом.
4. Не забувайте відбудовуватися від ґрунту, якщо ваш МД це дозволяє.
5. Закопуйте ямки. Просто повірте — це у ваших інтересах.
6. Не беріть вогнепальну зброю та боєприпаси — навіть якщо все це давно не функціонує, термін можуть намотати як за бойову.
7. Виїжджаючи на коп по-старому, сходіть до місцевого краєзнавчого музею. Познайомтеся з директором, обов’язково візьміть телефон. Запитайте, де точно не можна копати. У разі чого можете на нього послатися.
8. Майте у наплічнику синю ізоленту. Можна й інших кольорів, але синя — це традиційно. Жарт. Але ізолента реально знадобиться при невеликих механічних поломках або пошкодження кабелю котушки.
9. Пам’ятайте: нижню штангу металошукача не варто ремонтувати дротом та арматурою. Тільки непровідні, немагнітні матеріали — наприклад, гілки дерев і та сама ізолента.
10. Вступіть у пошуково-історичний клуб «Камрад». Познайомитеся з однодумцями, та й «ксива» не буде зайвою.

Успіхів на копі, камраде!

Поділитися посиланням: