Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов’ї

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов’ї

Ярослава Юрчук — подолянка. Народилася й виросла в місті Волочиську на Хмельниччині. У дитинстві захоплювалася танцями та співом — кілька років відвідувала студію спортивних танців і вокальний гурток. А після школи вирішила пов’язати життя з медициною, вступивши в Шепетівське медучилище.

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

Старша медсестра евакуаційного відділення медичної роти окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського сержант Ярослава Юрчук — це постать справжньої сучасної української жінки-воїна. Вона — непроста медсестра, а фронтова, яка була на передньому краї, рятувала життя поранених воїнів і знає, що таке війна. Не просто військова, а — морпіх, яка склала непростий іспит на берет морського піхотинця. А ще — виборола титул «Міс глядацьких симпатій» у конкурсі серед військовослужбовиць-медиків «Берегиня в погонах − 2020», який відбувся два місяці тому на Вінниччині.

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

Першу медичну освіту Ярослава здобула за фахом зубного гігієніста, тож працювати пішла в стоматологію. Кілька років трудилася медсестрою, а одружившись, переїхала до першого місця служби чоловіка — лейтенанта − до Шепетівки. На той час дівчина встигла заочно здобути вже другу освіту — цього разу вищу, закінчивши Європейський університет за фахом «менеджмент організації охорони здоров’я».

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

А потім почалася війна. Згодом чоловік перевівся у морську піхоту, а молода мама Ярослава теж вирішила піти до лав захисників.

— Владиславчику вже майже три рочки, мама приїде до Миколаєва і сидітиме з ним, поки ми будемо в АТО! — наполягла під час непростої розмови з чоловіком дівчина.

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

Так і зробили. Поки бабуся бавилася з онуком, Юрчуки «відпочивали» на Азові. Щоправда, насправді бачити море доводилося зрідка й здалеку, адже позиції роти морської піхоти капітана Павла Юрчука були на той час у Водяному, а медсестра − сержант Ярослава Юрчук − несла службу на одному з блокпостів неподалік.

— Ми, медики, звісно перебували не на передньому краю, втім — близенько від нього, — розповідає дівчина. — Нерідко міни неподалік лягали, і посвист куль був чутним — усяке бувало… Особливо, якщо перебували не на блокпосту, а вирушали на етап евакуації, забираючи в бойових медиків підрозділів поранених і доправляючи їх у маріупольський шпиталь…

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

Один такий випадок Ярослава пригадує, щиро радіючи, що, як не був важко поранений морпіх, їм вдалося довезти його до шпиталю живим і притомним. Більше того — він вилікувався й служив та воював далі!

— Це був, здається, грудень шістнадцятого… Поранених було не те, щоб дуже багато, але, певно, близько десяти перевезти довелося, — згадує медсестра. — Той хлопець мав важке поранення кулею калібру 5,45, адже вхідне — у плечі, а пошкоджені були внутрішні органи, значна крововтрата… Джипом із підрозділу з «нуля» його домчали до нас, і ми, розуміючи, що швидка зі шпиталю не встигне, самі полетіли з ним санітаркою у Маріуполь. Надавши невідкладну допомогу, перев’язавши, вколовши знеболювальне і поставивши й тримаючи в руках крапельницю, всю дорогу не припиняли розмовляти з ним, аби не знепритомнів… І — вдалося! Невдовзі дізналася, що хлопчина повернувся у стрій і продовжує воювати!

Повернувшись у ППД, молода жінка продовжує служити. Починала солдат Юрчук із посади санітара, потім була рентген-лаборантом, тепер — старша медсестра евакуаційного відділення. У вільний час любить шити й в’язати, готувати смаколики, постійно пізнавати щось нове.

— Насолоджуюся життям і беру від нього все, що тільки можна, — каже вона.

Медсестра-морпіх з Хмельниччини розповіла про роботу на Приазов'ї

Та найбільше любить свого єдиного синочка, Владислава, якому щойно виповнилося 8 років і який навчається у другому класі. Ось така вона, наша захисниця Ярослава — Мати, Воїн та Берегиня у погонах.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У садибній забудові Нетішина незабаром запрацює пункт здоров’я
На Хмельниччині хабарник з військкомату чинив активний опір та здійснив наїзд на правоохоронця
Військовослужбовцям Хмельниччини пропонують путівки у санаторії
У Шепетівці провели заняття з територіальної оборони Хмельниччини
У Шепетівці відбулися змагання з плавання серед військовослуж­бов­ців та силових структур
У Шепетівці на території військової частини освятили козацький хрест

Читайте у цій рубриці



Земляки вшанували пам’ять шепетівського захисника України Андрія Біленького
Як ветерану АТО самостійно знайти вільну земельну ділянку?
У Славуті планують встановити пам’ятний знак загиблим учасникам ООС
Відбулася презентація фільму про уродженця Полонного, який загинув в зоні АТО
Як піклуються у Славуті про учасників бойових дій 
Морпіха Кравченка з Ізяслава нагороджено орденом