Ветеран системи МВС із Шепетівщини був попередником сучасних поліцейських офіцерів громад
Невдовзі, 20 грудня, відзначатиметься День вшанування ветеранів та пенсіонерів системи МВС та Національної поліції України. З цієї нагоди розповідь про знакових людей в історії правоохоронних органів Хмельниччини. Одним із них є Володимир Якубовський, який пройшов горнило афганської війни, а потім майже три десятиліття віддав службі в правоохоронних органах Хмельниччини.
Зокрема, 21 рік пропрацював у службі дільничних. До речі, жив там, де і працював. Тож нашого героя сміливо можна назвати попередником сучасних ПОГів.
Володимир Романович розпочав кар’єру правоохоронця у далекому 1984-му році з Херсонської школи міліції. Тоді юний курсант щойно повернувся з Афганістану, де провів два роки у гарячих точках.
У 1986-му році молодий лейтенант потрапив у міліцейський колектив в Шепетівського райвідділку. Володимира Якубовського призначили на посаду дільничного інспектора.
— Ввірена мені дільниця була непростою. Особливо у 90-ті роки. Часом порівнював службу в міліції з полем бою: та ж напруга, небезпека чатувала скрізь, — згадує наш герой. — Територія обслуговування складала 12 великих сіл. 21 рік я пропрацював на ось цій дільниці. І досі там живу.
Йшли роки, з часом прийшов досвід та вміння. Старенького службового «Москвича» Якубовського впізнавали скрізь. Ніч, люті морози чи нестерпна спека ніколи не були перешкодою для Володимира Романовича. Він завжди поспішав на допомогу тим, хто її потребував, знав особисто чи не кожного жителя ввіреної йому дільниці.
— І досі з вдячністю та теплом у серці згадую свого наставника Шемчука Миколу Демидовича. Він як рідний батько буквально за руку знайомив мене з міліцейською службою впродовж першого року «роботи на землі». Навчив усьому, що вмію: і хитрощам, і тонкощам. Як розрядити обстановку, як підійти до людини, як вирішити справу як то кажуть, по-людськи, — говорить пенсіонер ОВС.
У ті часи в міліціонерів було безліч побутових проблем: відсутність техніки, транспорту, безгрошів’я, нестабільність… Але попри це теперішні пенсіонери органів внутрішніх справ гідно виконували свої обов’язки.
— Пам’ятаю, у ті роки заборгованість по зарплаті видавали пайками. Так ось, мені дісталось аж дві тонни цукру. І уявіть, тільки нещодавно він закінчився, — сміється наш герой.
Володимир Романович наголошує, що працював у дружньому та досвідченому колективі, де кожен міг підставити плече та простягнути руку допомоги.
— Мені дуже пощастило з колегами та підлеглими. Багато з тих, кого я наставляв, зараз продовжують службу в поліції та займають керівні посади. І це не може не тішити, — каже наш герой.
І дійсно, стільки років пройшло, а в колективі й досі з повагою згадують Володимира Якубовського, запрошують його до рідного відділку, ставлять у приклад молодому поколінню поліцейських.
Вже 16 років Володимир Якубовський перебуває на заслуженому відпочинку після 26 років виснажливої роботи в органах. Дружина, трійко дітей та п’ятеро онуків — наразі це головні радощі та клопоти у житті підполковника у відставці.
— Крізь призму років з ностальгією згадую ті часи, коли мені так багато вдавалось зробити, коли «кров кипіла», хотілося змінювати світ на краще.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Подяка від мешканців Городища …… !