Півтора року чекали дива: на Шепетівщині попрощалися із Воїном, який вважався зниклим безвісти
22 травня жителі Грицівської громади Шепетівського району провели в останню земну дорогу земляка, уродженця села Микулин — Літнаровича Сергія Миколайовича.
Літнарович Сергій Миколайович народився 7 червня 1979 року в звичайній сільській родині, де виховувалося п’ятеро синів, яким з дитинства прищеплювались працелюбність, чесність порядність, людяність, повага до старших.
Сергій зростав доброзичливим, завжди усміхненим, щирим, товариським…
Після закінчення Микулинської восьмирічної школи навчався в Грицівському ПТУ — 38.
У 2004 році розпочав свою трудову діяльність електрозварювальником Полонського підприємства водопровідного каналізаційного господарства, на якому пропрацював майже 18 років. Був одружений, має сина.
Сергій був людиною великої душі і мужнього серця і коли прийшла біда, він уже 27 лютого 2022 року був у військоматі і не вагаючись став на захист нашої держави, казав рідним, що не може інакше.
«Сергій — стрілець 2 механізованого відділення І механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А5006. Бойові завдання виконував на різних ділянках фронту. З 14 листопада 2024 року, Сергій вважався зниклим безвісти. Рідні чекали…, надіялись…, вірили, що живий… 15 травня 2026 року, страшним, безжальним, скорботним став листок календаря з чорною позначкою: що 14 листопада 2024 року в районі населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області, під час виконання обов’язків військової служби загинув…», — зазначили у Грицівській селищній раді.
Півтора року невідомості… рідні, друзі, односельці не мали жодної звістки про безвісти зниклого воїна, героя…
І лише 22 травня 2026 року Сергій востаннє побував на земних гостинах у найдорожчих та найрідніших людей, зустрівся з друзями, побратимами, односельцями, які й провели Захисника живим коридором «Шани» до останнього місця спочинку.
Плакали всі, бо…болить… Крає душу неповторна втрата…
Поховали Сергія Миколайовича з усіма військовими почестями на кладовищі в селі Микулин.
«Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою пам’яттю такої світлої людини. Спомин про мужнього захисника України Літнаровича Сергія Миколайовича назавжди залишиться у наших серцях — він наближав нашу Перемогу», — резюмували під час прощання.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь