Разом із побратимами тримали оборону Бахмута: на Шепетівщині прощалися зі старшим сержантом
У четвер, 18 вересня, зібравшись на Алеї пам’яті, Улашанівська громада Шепетівського району провела в останню путь Героя-Захисника нашої країни Прокопчука Олександра Сергійовича, який загинув за її свободу і незалежність.
Народився Олександр Прокопчук 12 вересня 1992 року у місті Старокостянтинові. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи № 7 здобув професію столяра-будівельника у Старокостянтинівському професійному ліцеї. З дитинства захоплювався футболом. Сашко був вправним гравцем і, у складі шкільної команди, брав участь у різноманітних змаганнях.
У 2014 році одружився з чудовою дівчиною Лідією і переїхав жити у село Улашанівка. Згодом у подружжя народилися дві донечки Аріанна та Злата.
З 2018 по 2020 роки проходив службу за контрактом в збройних силах України. Військова частина, в якій служив Олександр, перебувала у гарячих точках на Донеччині та Луганщині. У березні 2020 року був звільнений за станом здоров’я.
Родина жила мирним спокійним життям, виховувала донечок. Олександр працював на підприємстві у місті Славуті. Повернувся він і до улюбленого заняття — футболу. Разом з друзями, ветеранами війни, брали участь у футбольних змаганнях. Олександр був найкращим люблячим та турботливим чоловіком та батьком, підтримкою, опорою, справжнім захисником своєї сім’ї. Він був сильним, розумним та дуже добрим, на його обличчі завжди сяяла посмішка. Родина мала багато планів на майбутнє, яким, на жаль, не судилося здійснитися.
Коли у 2022 році росія вторглася до України, Олександр Прокопчук, не вагаючись, добровільно став на захист країни. У складі 3-го стрілецького батальйону 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша на посаді командира стрілецького відділення Олександр воював на Запорізькому та Донецькому напрямках, разом з побратимами тримали оборону Бахмута. Під час служби здобув звання старший сержант.
Наприкінці листопада 2024 року зв’язок з Олександром обірвався. Важких 9 місяців воїн вважався зниклим безвісти. 9 місяців надії родини, віри у краще!
Але, на жаль, постанова про збіг ДНК підтвердила загибель Олександра. Він загинув 29 листопада 2024 року, поблизу населеного пункту Лисівка, Покровського району, Донецької області, прийнявши свій останній бій на полі бою за Україну і за її Свободу. Сильний, відважний та мужній боєць, він до останнього свого життєвого подиху боровся за мир, за свою родину, за вільну Україну.
Слава Україні! Героям Слава!
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь