Плакала навіть природа: у Судилківській громаді прощалися із загиблим командиром відділення телекомунікаційних систем ІТВ
4 жовтня у Судилківській громаді Шепетівського району зі скорботою та болем у душі в останню земну дорогу провели жителя села Рудня-Новенька, Оборонця рідної землі, Героя — Захисника України, Гончара Павла Олександровича.
«Гончар Павло народився 29 липня 1991 року в с. Рудня-Новенька. Тут пройшло дитинство та юність. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим, відповідальним юнаком — таким був і в дорослому житті. Навчався у Городнявській загальноосвітній школі. Після навчання — служба у ЗСУ», — зазначає Судилківська сільська рада.
У своєму молодому житті Гончар Павло багато працював. У його трудовій біографії є сторінки роботи оператором-заправником на АЗС UKRNAFTA (м.Шепетівка), була праця на ТОВ «Шепетівський гранкар’єр». Павла Олександровича поважали за сумлінну працю, відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків, за добру вдачу та товариськість.
«Павло був люблячим сином, чоловіком і татком. В один момент все забрала клята війна: у батьків — люблячого сина, у дружини — люблячого чоловіка, у донечки — найдорожчого татуся. Гончар Павло був мобілізований на військову службу Шепетівським РТЦК та СП у грудні 2023 року. Командир відділення телекомунікаційних систем ІТВ однієї з військових частин, сержант, хоробро захищав рідну землю на Сході України. Вірний Військовій присязі син України, патріот рідної землі, за мир в Україні віддав найдорожче — своє життя. Загинув 30 вересня 2024 року, мужньо виконавши військовий обов’язок, пов’язаний із захистом Батьківщини», — розповіли в сільській раді.
Сьогодні Павло Гончар востаннє побував на земних гостинах у батьківській оселі та рідному селі Рудня — Новенька. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими — військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, вчителі, однокласники і всі, хто знав Павла. Односельці зустріли воїна та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить і болітиме незагойна рана непоправної втрати, плакала природа, сльозами дощу огортаючи душу в смуток, біль та гіркоту.
Поховали Гончара Павла Олександровича в рідному селі Рудня-Новенька з усіма військовими почестями.
Світлий спомин про мужнього Захисника України назавжди залишиться в серцях.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна і світла пам’ять…
Розпорядженням сільського голови 4, 5, 6 жовтня 2024 року оголошено днями жалоби в громаді.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь