На Шепетівщині довгожителька не думала, що на схилі літ знову стане свідком війни
90-річчя — поважний вік, багатий спогадами та життєвою мудрістю. Вчора, 20 червня, своє 90-ліття відсвяткувала довгожителька села Білотин Шепетівського району Федорчук Ганна Яківна. З нагоди поважного ювілею до іменинниці завітав Ізяславський міський голова Сергій Шлегель. Під час зустрічі посадовець висловив свої найпалкіші побажання іменинниці, а також підкреслив її значний внесок у розвиток сільського господарства та громади в цілому.
Дивлячись на цю привітну жіночку, важко повірити, що за її плечима вже майже сотня прожитих літ. У народі кажуть: «у житті — як на довгій ниві», тож Ганні Яківні чималого довелось пережити, особливо без найдорожчої у світі людини — матусі (у віці трьох років вона втратила маму).
Дитинство іменинниці пролетіло птахом як один день та обпалилось Другою світовою війною…. Не раз дивилася смерті в обличчя та відчула біль втрати рідних (нацисти забрали батька, полишивши її з сестричкою самих). Також довелось на своєму віку побачити свавілля радянської влади, повоєнну скруту і важку відбудову України після руйнації.
Усі роки пройшли у виснажливій праці — у місцевому колгоспі працювала різноробочою, зокрема ланковою. Попри всі труднощі, Ганна Яківна не зламалася, а навпаки, загартувалася, що дозволило їй стати передовиком у колгоспі по збору буряків та сіна. За свою сумлінну працю отримала чимало різноманітних відзнак.
Доля готувала для довгожительки багато складних випробувань, та все ж на своєму життєвому шляху пережила іменинниця й щасливих моментів. Разом з чоловіком виховала і поставила на ноги чотирьох дітей. Наразі вона щаслива бабуся та прабабуся. П’ятеро онуків та семеро праонуків — справжня радість і розрада, адже наповнюють будинок дзвінкими голосами та невпинною енергією. Шкода, що Ганна Яківна не може розділити цю радість із своїм коханим чоловіком — 10 років тому овдовіла. Поряд із молоддю довгожителька почувається молодшою. Є чим пишатися іменинниці, домочадці радують її день у день, турбуються про неї та бережуть як берегиню роду (онука забрала до себе в м. Ізяслав).
Не думалось ювілярці ніколи, що на схилі своїх літ знову стане свідком війни — російські окупанти напали на територію України. Попри все, іменинниця щиро вірить, що український народ неодмінно здолає супротивника, і мріє дочекатися довгоочікуваної перемоги над східним ворогом.
Цей теплий та зворушливий захід залишив приємні спогади у серцях всіх присутніх. Федорчук Ганна Яківна, як і раніше, залишається важливою частиною громади, її історія надихає та нагадує про цінність праці, єдності та людяності. Віра у перемогу українського народу надає сил та наснаги всім, хто бореться за мир та свободу нашої країни.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь