На Шепетівщині випустили на волю врятованого гризуна
Незвичайну рятувальну операцію провели напередодні у Шепетівському районі. Неподалік Хмельницької атомної електростанції 11 квітня бобер потрапив до декоративного фонтану в сквері.
Тваринка не змогла сама вибратися з досить глибокого басейну, а тому працівникам Хмельницької АЕС довелося викликати рятувальників.
Представники фауни чудово почуваються в сусідстві з атомною електростанцією. Щороку атомники спостерігають, як бобри облаштовують свої греблі у дренажному каналі.

Як зазначають рятувальники, вони не вперше повертають до дикої природи бобрів та нутрій, котрі потрапляють у тенета цивілізації. Цього разу також налякану тварину вдалося піймати та випустити на волю.
Цікаві факти про бобрів
Бобер — великий ссавець. Довжина тулуба 1–1,3 м. Висота від землі до плечей 30–35 см. Вага до 30 кг. Належить до ряду гризунів, в якому за габаритами його перевершує тільки капібара з Південної Америки.
- Сімейство бобрових налічує всього два види.
- Живуть сім’ями, в так званих, хатках з гілок і стовбурів дерев. Зовні житло щільно обмазане глиною.
- Вхід в боброву хатку завжди знаходиться під водою, не дивлячись на те, що сама хатка розташована вище її поверхні.
- Бобри — охайні. Вони не засмічують екскрементами і залишками їжі своє житло і територію гідротехнічних споруд. А для ретельного очищення власної шерсті природа наділила їх спеціальним роздвоєним пальцем на лівій нозі.
- Обсяг дихальної системи допомагає бобру бути від водою до 15 хвилин і пропливати більше 500 метрів.
- Іноді бобри дозволяють родинним представникам фауни жити у своїх хатках. Зокрема, це відноситься до ондатри.
- У середньовіччі монахи вважали бобрів рибами. Робили це для того, щоб їсти їх м’ясо під час посту, коли рибу їсти можна, а м’ясо — не можна.
- До речі, бобер не занесений до Червоної книги України і полювання на нього не заборонене.



























Залишити відповідь