В однорічної дитини виявили небезпечного паразита
У лабораторії в сусідній із Хмельниччиною області — Вінницькій — нещодавно виявили яйця карликового ціп’яка в однорічної дитини. Карликовий ціп’як викликає хворобу під назвою гіменолепідоз.
В ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» припускають, що чимало мешканців не чули такого слова, але про цю хворобу варто знати всім, особливо — батькам малих дітей. Відтак, у Всесвітній день чистих рук, докладніше про цю хворобу розповідає Жанна Маріянко, завідувачка паразитологічної лабораторії ОЦКПХ.
Що це за хвороба
Гіменолепідоз — це паразитарне захворювання, яке найчастіше трапляється у дітей і підлітків, але можливе і в дорослих.
Збудник — карликовий ціп’як (Hymenolepis nana). Це невеликий гельмінт (довжиною лише 0,5–5 см), який живе в тонкому кишечнику людини.
Особливість цього паразита в тому, що весь його життєвий цикл може проходити всередині однієї людини: якщо дитина вже заразилася, вона може повторно інфікувати сама себе — це називається автоінвазія.
Як можна заразитися
Джерело зараження — хвора людина. Яйця паразита виходять з організму з фекаліями й одразу стають заразними. Якщо не дотримуватися гігієни, вони можуть потрапити:
- на руки, дверні ручки, іграшки, посуд;
- на харчові продукти;
- у рот через немиті овочі, фрукти чи воду.
Тобто шлях передачі — фекально-оральний, а найчастіше «транспортують» хворобу брудні руки.
Хто найчастіше хворіє
Хворіють переважно діти віком від 3 до 14 років.
Причина проста: у малечі ще не сформовані сталі гігієнічні навички, а імунна система ще тільки розвивається.
Дитина може заразитися в дитсадку, в школі або вдома, якщо хтось із родини теж інфікований.
Ознаки гіменолепідозу
Паразит оселяється в кишечнику, де живиться тим, що їсть людина. Через це з’являються такі симптоми:
- біль у животі;
- нудота, погіршення апетиту;
- проноси, неперетравлена їжа, слиз або кров у випорожненнях, запах гнилі під час випорожнення;
здуття, підвищене слиновиділення; - дратівливість, головний біль, швидка втомлюваність;
- слабкість, порушення сну або пам’яті.
У тяжких випадках можливі порушення в роботі печінки: біль або відчуття тяжкості під правим ребром, гіркота в роті, підвищення температури тіла.
Як діагностують
«Найточніший спосіб виявлення — аналіз калу під мікроскопом. Беруть для цього свіжий зразок, адже яйця паразита швидко руйнуються у зовнішньому середовищі. Оскільки паразит виділяє яйця не постійно, а періодично, аналіз повторюють тричі з інтервалом 5–7 днів, навіть якщо перший результат негативний», — зазначає Жанна Маріянко, завідувачка паразитологічної лабораторії ОЦКПХ.
Як запобігти зараженню й повторному самозараженню:
- ретельно мити руки після туалету, перед їдою та після гри з тваринами;
- мити овочі, фрукти, ягоди, обдавати їх окропом;
- не пити сиру воду;
- щодня приймати душ, міняти спідню білизну;
- регулярно проводити вологе прибирання й дезінфекцію туалету;
- обстежити всіх членів родини, якщо хтось захворів.
Словом, щоб запобігти гіменолепідозу, потрібні ретельна гігієна рук, безпечна їжа й максимальна увага до здоров’я дитини (і до свого здоров’я теж).
Найякісніші дослідження калу на гельмінти (зокрема, на гіменолепідоз) та кишкові найпростіші (цисти лямблій) проводяться в паразитологічній лабораторії Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Здати матеріал на аналіз можна в робочі дні (з понеділка по п’ятницю) з 09:00 до 12:00. Вихідні дні: субота й неділя. Якщо маєте запитання, телефонуйте: (0432) 67-26-18.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь