На Хмельниччині засуджений колонії «організовував» евакуацію із Енергодара
Засуджений представлявся перевізником і обіцяв евакуювати людей з тимчасово окупованої території. Апеляційний суд переглянув справу про згадане шахрайство.
Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність вироку місцевого суду у справі за обвинуваченням у шахрайстві засудженого, що представлявся перевізником і виманював гроші за евакуацію людей з тимчасового окупованої території України.
За вироком суду засуджений, який відбував покарання у виправній колонії на Хмельниччині, у квітні-травні 2022 року розмістив у фейсбуці фейкові оголошення про надання послуг з перевезення людей територією України, указавши свої два номери телефону.
30 квітня 2022 року до нього подзвонив чоловік, котрий через російську військову агресію хотів вивезти з м. Енергодар Запорізької області матір дружини. Домовившись про час і місце, перерахував «перевізнику» на картку 1200 гривень. Згодом той сказав додати ще 1300 гривень, а отримавши гроші, перестав виходити на зв’язок.
3 травня 2022 року на гачок до шахрая потрапила мешканка Енергодара. За свою евакуацію з міста вона перерахувала йому 2750 гривень. Коли ж за нею ніхто не приїхав, натомість телефоном попросили ще грошей, зрозуміла, що натрапила на шахраїв.
Хмельницький міськрайонний суд визнав обвинуваченого винним у шахрайстві, вчиненому повторно (частина 2 статті 190 Кримінального кодексу України) та призначив остаточне покарання — 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
Він подав апеляційну скаргу — просив скасувати вирок та закрити провадження. Свої вимоги аргументував, зокрема, декриміналізацією діянь, у яких його обвинувачують, відсутністю доказів автентичності телефонних розмов саме його з потерпілими, відеозапису обшуку та вилучення його мобільного телефону в колонії.
Колегія суддів апеляційного суду відхилила усі доводи апелянта. Зауважила, що за Кримінально-виконавчим кодексом України адміністрація колонії має право, якщо є підстави, проводити огляд громадян, їхніх речей та вилучати документи, предмети, речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено. При цьому відеозапис обшуку засудженого при виявленні заборонених предметів в місцях позбавлення волі не був обов’язковим.
Саме під час обшуку працівники колонії вилучили в обвинуваченого мобільний телефон з двома сім-картами, через який він під час слідчого експерименту за допомогою лише йому відомих логінів і паролів зайшов на свої акаунти у фейсбуці, де розміщував інформацію про надання послуг з перевезення людей. Крім того, за інформацією телефонного оператора, встановлено неодноразові телефонні з’єднання між його номерами та номерами потерпілих.
Щодо декриміналізації діянь, то колегія суддів зауважила на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який на час вчинення шахрайства становив 2481 грн. У той час як розмір коштів, якими заволодів обвинувачений, склав 2500 грн та 2750 грн, що більше за мінімальний розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.
Тому апеляційний суд залишив без змін вирок місцевого суду, а апеляційну скаргу обвинуваченого — без задоволення.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь