Такого медики ще не бачили: поранений військовий із Хмельниччини був на позиціях із турнікетом понад місяць
У госпіталі Харкова врятували життя 41-річному військовому Олександру з Хмельниччини, який через поранення на міні залишався на позиціях біля Вовчанська із турнікетом на нозі понад місяць.
Але коли інших варіантів немає, коли навколо — запеклі бої, лишається зчепити зуби й сподіватися на диво. І воно сталося, Олександр вижив. Попередній рекорд, який буквально нещодавно зафіксували також у харківському шпиталі, був — 24 доби з турнікетом на руці.
«Людина вижила за рахунок правильного менеджменту турнікету. Якщо би турнікет не наклали або зробили би це неправильно, людина би померла. Я думаю, що навченість військовослужбовців зростає. Поступово війська наповнюються людьми, які пройшли базове навчання і розуміють, що і як робити при отримані поранення. Боєць живий, але, на жаль, виконана ампутація тої ділянки кінцівки, яка була з турнікетом. Утім, якщо би цей турнікет зняли, пацієнт би помер…», — каже заступник начальника з медичної частини Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Вячеслав Курінний. — «Ми не зустрічали в літературі даних про подібні довготривалі випадки. І, на жаль, зараз це трапляється.
Військовослужбовцю, який отримав поранення, іноді дуже складно потрапити з позиції до етапу надання медичної допомоги».
Олександра привезли до харківського шпиталю у тяжкому стані: з високою анемією та інтоксикацією через велику крововтрату.
«Ми провели передопераційну підготовку: відновлювали об’єм циркулюючої крові та підвищували гемоглобін. Він був доставлений з показниками гемоглобіну 69, це дуже низький гемоглобін, на такому гемоглобіні не рекомендують проводити оперативні втручання. Поміж цим у пацієнта була гіпоальбунемія, це було повʼязано з тим, що він не їв і не пив нормально довгий час. Він розповідав, що нормального прийому їжі він не пам’ятає. Далі ми стабілізували хворого ще під час наркозу. І почали оперативне втручання», — розповідає старша ординаторка відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії Інна Стецюк.
Такі ускладнення — це найменше, що могло статися з людиною після 36 діб із турнікетом на пораненій нозі, вважає Дмитро Сітченко, хірург, який оперував бійця. В практиці Дмитра такий випадок — теж уперше.
«Такого ми ще не бачили. Уже розпочалась гангрена, відмирання кінцівки з гнійним ускладненням. Тому у нього були інтоксикація, зневоднення, анемія, гіпоальбумінумія і взагалі він дуже схуд. Але йому дуже пощастило», — каже старший ординатор відділення гнійної хірургії Дмитро Сітченко.
Хмельничанина Олександра привезли до шпиталю притомним. Про поранення він розповів: наступив на міну, швидше за все, — пелюстку.
«Місяць і шість днів я не міг евакуюватися. А потім погода стала гіршою, дрони замовкли на якийсь час, і мене змогли вивезти. Накладали мені турнікет хлопці, сам я не зміг би. Я все усвідомлював ще з другого дня після поранення, що втрачу ногу. І я вже не зациклювався на цьому. Хотів жити, хотів до родини, до синів. У мене двоє синів. Старшому 12, меншому лише 2 рочки. Це мене і тримало», — поділився уже в післяопераційній палаті Олександр.
Попереду у нього — медична евакуація на захід країни й протезування.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь