На Шепетівщині паліїв трави «ловлять» за допомогою дронів
Щодня надзвичайники Хмельницької області оприлюднюють статистику пожеж, які виникли внаслідок спалювання сухої рослинності. Збільшилося їх число у сезон сільськогосподарських робіт. Вогонь часто перекидається не лише на сусідні ділянки, а й на будівлі, які розташовані поблизу.
Попри заборону та постійні попередження, випалюють сухостій і на Шепетівщині.
— З початку року та території Шепетівського району виникло 65 пожеж в природних екосистемах, з них — одна пожежа в лісі, площа якої склала понад 5000 м². Лише за минулий тиждень рятувальники залучалися 18 разів на загоряння сухої рослинності, різноманітного сміття та горіння торфу. Слід зазначити, що одними з найбільш дошкульних є пожежі на торфовищах. Адже на ліквідацію горіння торфу витрачаються значні матеріальні та людські ресурси, а під час таких пожеж наноситься значна шкода навколишньому середовищу. Зокрема, задимлюються великі території, а в разі ускладнення ситуації і стрімкого розвитку — можуть опинитись в зоні лиха і люди, які проживають в місцях примикання лісосмуг і торфовищ до населених пунктів. Так, 31 серпня рятувальникам довелося ліквідовувати пожежу торфу, що сталася в с. Загребля Білогірської ТГ. На пожежу площею 800 м² залучалися пожежно–рятувальні підрозділи з селища Білогір’я та м. Нетішин, а також добровільна пожежна команда одного із приватних підприємств, — зазначає Дмитро Столяр, заступник начальника управління, начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Шепетівського РУ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.
З метою недопущення виникнення пожеж у природних екосистемах та перекидання їх на стратегічні об’єкти, військові об’єкти, об’єкти критичної інфраструктури, населені пункти та торфовища, Шепетівським РУ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області проводяться патрулювання в екосистемах щодо заборони випалювання сухої рослинності, сміття, розведення вогнищ у лісових масивах в необладнаних для цього місцях.
Крім того, надзвичайники систематично проводять роз’яснювальну роботу серед населення, розповідаючи про відповідальність. А тих, хто не дотримується правил пожежної безпеки, вже карають штрафами.
— Під час проведення даних рейдів рятувальниками було застосовано заходи адміністративного впливу на осіб, які випалювали суху рослинність, а саме: було складено 31 протокол за статтею 77–1 ч. 1 та 14 протоколів за статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил пожежної безпеки у лісах, — резюмує Дмитро Вікторович.
Крім того, додає, що фіксують спалювання сухої рослинності за допомогою піднятих угору дронів:
— Слід відмітити, що працівниками районного управління активно використовується БПЛА для патрулювання природних екосистем, в результаті яких складено 14 протоколів за самовільне випалювання рослинності або її залишків.
Що загрожує паліям трави
Згідно зі ст. 77–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за спалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях у населених пунктах загрожує:
- від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (3 060 — 6 120 грн) — для громадян;
- від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів (15 300 — 21 420 грн) — для посадових осіб.
За ті ж дії на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду:
- від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів (6 120 — 12 240 грн) — для громадян;
- від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів (21 420 — 30 600 грн) — для посадових осіб.
У статті 77 йдеться:
«Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь