Де жителям Хмельниччини шукати інформацію про репресованих родичів

Державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. Зокрема, якщо йдеться про архів СБУ у Хмельницькій області, він складається з 13 фондів, що налічують понад 26 тисяч томів.

З 2015 року всі документи радянського періоду є відкритими. Відтак, історики, науковці, журналісти використовують цю унікальну можливість відкрити завісу над маловідомими фактами з життя земляків, історії краю.

За відкритими архівами СБУ науковці відновлюють історичну пам’ять нації

Значна частина архіву — це кримінальні справи на репресованих осіб, засуджених за часів радянського тоталітарного режиму за політичними статтями. Тут присутні матеріали про Голодомор 1932–1933 років, діяльність УПА, дисидентський рух, церковних діячів та нові релігійні течії тощо. Також у архіві частково збереглися речові докази у цих справах: світлини, рукописні документи й інші артефакти.

Зокрема, тема Голодомору активно використовується РФ у гібридній війні проти України. Відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому, у тому числі, і шляхом оприлюднення істини — питання захисту інформаційного простору держави.

Так, працівники місцевого архіву СБУ опрацювали відомі щоденники репресованої вчительки Олександри Радченко про Голодомор. Вони увійшли до різних видань про події 30-х років. Зокрема, до збірки «Репресовані» щоденники під загальною редакцією Ярослави Файзуліної, 2018 року випуску.

Матеріали архіву послужили основою для реалізації проекту «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–33 років в Україні Хмельницька область», ініційованого Українським інститутом національної пам’яті.

На особливу увагу заслуговує праця П. Слободянюка та Ю. Телячого «Чорна дошка України» на цю ж тематику.

Проте, у архіві СБУ можуть працювати не тільки історики, науковці й журналісти. Кожен охочий може знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій, і дізнатися про їхню долю.

Як отримати інформацію?

Насамперед необхідно написати запит. Це може бути як звичайний, так і електронний лист. Звичайний — на поштову адресу: 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19. Електронний — на usbu_hml@ssu.gov.ua.

Що обов’язково повинно бути в запиті?

Форма запиту довільна, але є декілька важливих уточнень:

• Запит — на імʼя начальника УСБУ у Хмельницькій області Тараса Цюцюри.
• Необхідно вказати свої контактні дані: прізвище та ім’я, адресу, номер телефону, e-mail.
• Слід зазначати відомості про людину, яку ви шукаєте: дату та місце народження, місце проживання на момент арешту, злочини, у яких звинувачували тощо.
• Уточніть, що саме вам потрібно: довідку чи саму справу.

Відповідно до Закону «Про звернення громадян», запит розглядають протягом місяця. Та зазвичай співробітники архіву відповідають швидше.

Після того, як вам повідомили, що справу знайшли, потрібно визначитися з днем, коли плануєте працювати в архіві. Попередьте співробітника, контакти якого вам надіслали, про свій візит, і узгодьте з ним усі деталі.

В Управлінні СБУ у Хмельницькій області працює інформаційно-довідкова зала, розрахована на два робочих місця. Тут можна ознайомитися з витребуваними документами. Ви можете також їх сфотографувати чи відсканувати. Кількість знімків необмежена. А от забирати вилучені речі рідних, які досі зберігаються у справі, категорично заборонено, позаяк слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні.

Поділитися посиланням: