На Хмельниччині 7-річного хлопчика під час колядування покусали сусідські пси

Численні укуси спини, вух і рук — так закінчилося цьогорічне колядування для семирічного хлопчика в с. Вихилівка Ярмолинецького району. Зранку 7 січня 2020 року він пішов колядувати до сусіда, та вже за півгодини повернувся додому без верхнього одягу і в крові. Про це йдеться на сайті Хмельницького апеляційного суду.

За постановою Ярмолинецького районного суду, що розглядав справу, дитина зайшла на сусідське подвір’я колядувати. Там до неї, гавкаючи, вибігли дві собаки. Хлопчик розвернувся утікати, тварини кинулися слідом. Наздогнавши на дорозі, збили з ніг і кусали, доки дитині не вдалося схопити палку і відігнати чотирилапих нападників.

Місцевий суд визнав власника собак винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення правил тримання собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров’ю людей. Але зважаючи, що на момент розгляду — 12 червня — уже пройшло більше 3 місяців, суд закрив справу в зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанову оскаржив захисник пенсіонера-власника собак, просив її скасувати, а справу закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У апеляційній скарзі він зазначив, що місцевий суд неповно з’ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не дав належної оцінки доказам. Адвокат, зокрема, звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на нормативно-правовий акт, який порушив його підзахисний, в ньому немає відомостей про огляд та вилучення тварини, протоколу огляду місця події та доказів, що собаки, які напали на потерпілого, належать його підзахисному, і що саме вони спричинили шкоду здоров’ю дитини, а також немає акту судово-медичного дослідження, який би встановлював характер та наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, їх характеру, ступеню тяжкості, локацію та механізм заподіяння.

Хмельницький апеляційний суд зауважує, що відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

На думку колегії суддів ХАС, доводи апеляційної скарги захисника про те, що собаки, які покусали потерпілого, не належать його підзахисному, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються як поясненнями потерпілого і свідка, так і іншими дослідженими доказами, і розцінюються як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. Також суд вказує, що у матеріалах справи є копія травмкартки та довідки, згідно з якими, у хлопчика медики виявили численні поверхневі укуси спини, вушних раковин та верхніх кінцівок 3А ступеня.

Та, оскільки на момент розгляду справи у суді першої інстанції сплинули строки накладення адміністративного стягнення, місцевий суд, визнавши власника собак винним у інкримінованому правопорушенні, правомірно закрив провадження якраз на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

«Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції правильно оцінив зібрані у справі докази та обґрунтовано дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст.154 КУпАП, а доводи викладені в апеляційній скарзі в частині вказаного обвинувачення, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду», — ідеться у постанові Хмельницького апеляційного суду.

Поділитися посиланням: