День народження на краю світу: сисадмін із Хмельниччини зустрів іменини в Антарктиці
Сьогодні, 20 квітня, на «Вернадському» — перший іменинник 31-ї експедиції. Це сисадмін Олександр Мацібура, який зимує на станції вдруге.
Він родом з Волочиська, що на Хмельниччині. З дитинства захоплювався мандрівками і любив відкривати нове. Хоча тоді мрії про Антарктику ще не було, адже Олександр навіть не знав, що Україна має там станцію. Дізнався вже в студентські роки, коли навчався в КПІ, й загорівся цим.

«Вперше подався в експедицію 2019-го, коли мав освіту за напрямом комп’ютерно-інтегрованих процесів та кілька років роботи інженером і сисадміном. Але тоді досвіду об’єктивно не вистачило. Тож Олександр прокачав скіли та з другої спроби пройшов конкурс, ставши сисадміном 29-ї експедиції», — розповідає Національний антарктичний науковий центр.
Головне завдання такого фахівця — єднати нашу станцію на маленькому острові в Антарктиці з «Великою землею». Насамперед забезпечувати стабільну передачу наукових даних: приміром, метеорологічні зведення «летять» з «Вернадського» в українські та світові організації що 3 години.
«Я займаюся підтримкою комп’ютерного та серверного обладнання, допомагаю науковцям вирішувати технічні проблеми та забезпечую зв’язок — як із зовнішнім світом, так і локальний», — розповідав Олександр в інтерв’ю.
У першій зимівлі дуже помічним став його досвід походів у гори різних ступенів складності Олександр не лише сам використовував ці вміння, а й навчав колег. Також в експедиції він одним з перших опанував керування моторним човном, ставши за рік дуже вправним драйвером.

Рішення знову податися на зимівлю пояснив так:
«Антарктика або зачаровує, або ні. Мене зачарувала, особливо своєю природою. А ще — це можливість зробити свій внесок в науку України».

Колеги відзначають, що Олександр — дуже відповідальний фахівець та надійний друг. Завжди приходить на допомогу й заряджає оптимізмом всю команду.
А ще він гарно фотографує та робить неймовірні зйомки дроном.

Здавалося б, звичний антарктичний пейзаж Олександр знімає так, що в глядача перехоплює дух (а колеги з National Geographic тихо заздрять).


























Залишити відповідь