На Хмельниччині під шаром штукатурки знайшли унікальну для України пам’ятку османської писемності
Палац Крупенських у селі Кривчик, де наразі розташований психоневрологічний інтернат, безперечно — один із найкрасивіших на Хмельниччині представників палацово-паркових комплексів ХІХ ст. і, водночас — пам’ятка, що потребує ґрунтовно дослідження, адже в її історії чимало «білих плям».
Їх вивчення викликає чималий інтерес науковців, краєзнавців та й просто любителів історії. Тож досліджувати одну із невідомих сторінок палацу Крупенських у грудні 2022 року вирушила науково-краєзнавча експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (К-ПДІМЗ).
А передумовою наукової подорожі стала інформація, надана колишнім директором К-ПДІМЗ Стефанією Баженовою, щодо виявлення під шаром штукатурки в одній із стін палацу Крупенських панно з написами арабською в’яззю. Відповідною інформацією зі Стефанією Едуардівною в перших числах грудня 2022 року безпосередньо поділився лікар-психіатр Михайло Гузяк. А вже 16 грудня учасників експедиції К-ПДІМЗ зустрів директор психоневрологічного інтернату Арцаблюк Андрій Петрович, який ознайомив із сучасним станом будівель палацового комплексу, специфікою роботи інтернату та вказав на виявлену під час ремонтних робіт кам’яну плиту, вкриту арабською в’яззю розташованою у лівому (південному) крилі палацу, де зараз — туалетна кімната. Під час ремонту останньої з-під шару штукатурки і було розчищено зазначену плиту. А далі на схід від неї під штукатуркою — сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою.
Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.
Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита. Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських.
За консультаціями К-ПДІМЗ звернувся до відомого історика-османіста, професора Варшавського університету Даріуша Колодзєйчика, проте, виявилось, що дослідник, на жаль, пережив інсульт. Тому наступний лист був надісланий до його учениці Наталії Кроліковської, яка у свою чергу рекомендувала звернутись до професора університету Улудаг у місті Бурса в Туреччині, Мехмета Челєнка.
Останній за допомоги своїх колег надіслав латинську транслітерацію тексту. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.
За допомоги археолога Павла Нечитайла та його колег фото кривчицьких плит були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Останньому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.
А українською зазначений текст можна перекласти наступним чином:
Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.
Поки світ наповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.
[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право
День і ніч мої руки й язик голосили
Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв
Тепер запанували слухняність і спокій.
[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки
Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.
Сила долі Королівства свідчить про це
Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим
[відсутнє] і його візир Алі-паша
Ім’я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,
[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.
Отже, учасникам науково-краєзнавчої експедиції вдалось оглянути та сфотографувати унікальну для України пам’ятку османської писемності, якою без перебільшення є виявлена у кривчицькому палаці Крупенських кам’яна плита.
«Однозначно вона потребує подальшого вивчення. Особливо актуальним є очищення від шарів штукатурки другої збереженої плити. Відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть більшої конкретики щодо згадуваних у поемі історичних постатей та, що найбільш важливо, їх датування», — повідомили у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.
Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті — «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.
Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.
Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.
Не менш важливим є і подальше збереження цих плит з можливістю їх подальшого експонування. Наразі К-ПДІМЗ заплановано провести розчистку другої плити та виготовлення гіпсових копій-зліпків, які б можна було розмістити в експозиції музею.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь