Кінолог із Шепетівщини зі своїм напарником Ріком виявляли зброю та вибухівку на деокупованій Півночі та на Півдні
«Війна — це іспит. Для тварин — на витривалість, для людей — на людяність». У цьому переконаний інспектор-кінолог з Хмельниччини Володимир Козицький.
«Напередодні 1 жовтня, коли ми вшановуватимемо наших захисників і захисниць, хочемо розповісти вам кілька історій поліцейських, які захищали і продовжують захищати нас у цій війні. І перша історія — про кінолога Володимира Козицького з Шепетівщини та його відданого напарника — спанієля Ріка. Разом вони були в ротації на Київщині, а згодом — і на Херсонщині», — розповідає поліція Хмельницької області.
Рік — спеціаліст із пошуку зброї та вибухівки.
Тож як на деокупованій Півночі, так і на Півдні для нього та Володимира було чимало роботи.
— Буча, Ірпінь, Гостомель… Про звірства рашистів ми дізнались не з новин, а побачили на власні очі, — розповідає Володимир. — Яких тільки пасток не залишив ворог, втікаючи від українських захисників. Роботи було дуже багато…
Під час наступної ротації на Херсонщину Володимир не змінював напарника — знову поїхав із Ріком.
— Херсонщина дуже забруднена… Протитанкові міни, осколкові гранати, снаряди від мінометів, тротилові шашки… І ще багато чого ми знайшли на багатостраждальних українських землях, — продовжує поліцейський.
У далекому 2006 році, коли Володимир Козицький розпочинав службу, каже, і подумати не міг, що доведеться побачити війну на власні очі. Працював патрульним, очолював ІТТ, а згодом завдяки стійкому характеру, терпінню та любові до тварин зміг опанувати нову для себе професію кінолога. У всіх починаннях його підтримувала дружина та діти.
— Вже майже три роки поспіль працюю зі службовими собаками. У цій роботі головне — зв’язок між кінологом та підопічним. А його не буде, якщо ти нещирий, — тварина одразу це відчуває, — розповідає Володимир. — Я знаю, як це — любити братів наших менших. Тому зовсім не здивувався, коли люди, тікаючи від горнила війни, рятували своїх домашніх улюбленців, залишаючи матеріальне в минулому житті. Коли ти в біді, зрештою, все зайве відпадає. Цінуєш дійсно важливе. Війна — це іспит. Для тварин — на витривалість, для людей — на людяність…
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь