На Хмельниччині затоплення сусідів жінці добрих грошей стало
Пошкоджені шпалери й штукатурка, ламінатне покриття та меблі, деформовані двері й дверні коробки — залиття квартири сусідами зверху завдало хмельничанці 89504 грн матеріальних збитків. Цю суму та ще 5000 гривень моральної шкоди жінка просила суд стягнути з власниці помешкання, що поверхом вище.
Позаяк, відповідно до акту про залиття, затоплення сталося унаслідок незадовільного технічного обслуговування мешканцями тієї квартири систем водопостачання та опалення.
Хмельницький міськрайонний суд позов задовольнив частково: стягнув з відповідачки усю суму заявленої матеріальної шкоди й 1000 гривень — моральної.
Відповідачка подала апеляційну скаргу й заявила, що причина затоплення квартири сусідів знизу достеменно не встановлена, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати як незаконне та необґрунтоване. За її словами, зазначені в акті про залиття квартири свідки не заходили до неї, тому не могли підтвердити чи спростувати факт затоплення, а сам акт не відповідає типовому зразку. Відтак висновок експерта, складений на його основі, є неналежним доказом.
Колегія суддів ХАС у своїй постанові звернула увагу, що за цивільним законом на потерпілого покладено обов’язок доведення факту заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Своєю чергою, відповідач має довести, що не винен.
Факт залиття квартири позивачки підтверджують зібрані у справі докази: зокрема, акт про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого (або холодного) водопостачання, висновок експерта — зазначив апеляційний суд, додавши, що невідповідність акту формі типового зразка не спростовує його зміст.
Також суд відхилив доводи апелянтки про те, що висновок експерта — неналежний доказ. ХАС зауважив: судовий експерт складав його не лише на основі акту про залиття, а й проводив візуальне обстеження квартири позивачки та суміжних з нею. Доступу до помешкання відповідачки не було, але характер пошкоджень у трьох квартирах сусідів свідчить про протікання води саме з її житла.
Серед ймовірних причин витоку води експерт назвав аварію на трубопроводах, неправильну експлуатацію санітарно-технічного обладнання або проведення ремонтно-будівельних робіт із застосуванням матеріалів, які потребують великої кількості води.
Голова ОСББ повідомив, що на час затоплення будь-яких аварій, розгерметизації внутрішньобудинкових систем водопостачання та каналізації у будинку не зафіксовано, технічні роботи не проводилися.
Відповідачка ж своєї вини у затопленні сусідів та заявленого розміру шкоди не спростувала. Тому ХАС відхилив її апеляційну скаргу та залишив без змін рішення місцевого суду.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь