Аграрій із Хмельниччини 5 років не виплачував орендну плату власниці паю
Жителька Новоушицької ТГ, яка є власницею 0,50 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у 2017 році уклала договір оренди цієї ділянки з ТОВ «Агро Сервіс Груп-2017». За його умовами орендар раз на рік — до 31 грудня поточного року мав платити за оренду 7 % від нормативно-грошової оцінки землі, яка на той час складала 11866 гривень. Щорічна плата мала становити 830 гривень, проте за п’ять років землевласниця не отримала від агротовариства й копійки.
Жінка звернулася до місцевого суду й просила розірвати договір оренди земельної ділянки з TOB та стягнути з нього 16438 гривень (заборгованість з орендної плати, пеня, 3 % річних, втрати від інфляції).
Представник товариства до суду не з’явився, але письмово попросив застосувати до цього позову загальну та спеціальну позовну давність.
Суд зауважує, що агропідприємство не надало доказів проведення виплати орендної плати за договорами оренди землі протягом 2017–2021 рр. Позаяк сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, то її неналежне виконання дає право орендодавцю вимагати розірвання угоди.
Також суд дійшов висновку, що позивачка обґрунтовано вимагає й стягнення з ТОВ боргу з орендної плати та похідних сум. Водночас погоджується з проханням відповідача щодо застосування до цієї вимоги загальної та спеціальної позовної давності.
На думку суду, на користь позивачки слід стягнути заборгованість з орендної плати лише за 2019 — 2021 роки у розмірі 2491 грн, тобто за три роки по 830 грн, а також пеню, 3 % річних, втрати від інфляції.
«… позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2017–2018 роки задоволенню не підлягають у зв’язку із пропуском строку позовної давності», — зазначає суд.
Відтак, Новоушицький районний суд частково задовольнив вимоги орендодавиці — розірвав договір оренди земельної ділянки, який вона уклала з агротовариством, та стягнув з нього на її користь 5261 гривню.
Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.
Довідково:
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність (ст. 258 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь