Чи можна жителям Хмельниччини самостійно збирати дрова в лісі
У статті 69-й Лісового кодексу зазначено, що використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом — лісорубним квитком або лісовим квитком. Водночас Лісовий кодекс України, стаття 66, каже, що громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Загальне використання — це право населення на безоплатний та без видачі спеціального дозволу збір для власного споживання дикорослих трав, квітів, лікарської сировини, горіхів, ягід, грибів та інше. Спеціальне використання лісових ресурсів закріплює виключне право на заготівлю деревини за постійними лісокористувачами, яка проводиться на підставі спеціального дозволу.
Сухі, мертві чи повалені дерева, стовбури дерев або їхні частини, які лежать на поверхні ґрунту через буревій, вітер, сніголам — все це лісові ресурси, які належить державі. Тому вони використовуються виключно власниками лісів або постійними лісокористувачами шляхом спеціального використання лісових ресурсів, тобто заготівлі деревини. На визначених ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси й лише в тому об’ємі, що передбачені лісорубним квитком.
Тому збирання громадянами сухостою, відмерлих сухих гілок чи інших частин дерев на території лісового фонду України вважається незаконною самовільною заготівлею лісових ресурсів. Таке кримінальне правопорушення, що вказано у ст. 185 Кримінального кодексу України, карається штрафом та сплатою завданих збитків.
Крім того, лісогосподарські підприємства НЕ можуть давати дозвіл громаді без спеціального дозволу займатися заготівлею дров. Такі роботи вважаються особливо небезпечними та становлять реальну загрозу життю людини. Лісівники попереджають, що, перебуваючи в лісі, насамперед треба дотримуватися правил безпеки.
Також погляньмо на ситуацію з екологічної точки зору. Ліс — це природній ресурс, так само як і нафта, газ, кам’яне вугілля, але ресурс, який на відміну від попередніх, має один суттєвий нюанс — він відновлювальний. Ліс потрібно розглядати не лише як сировинну базу, а й як складний біоценоз, в якому одночасно співіснують та доповнюють один одного деревні рослини, трави, ссавці, безхребетні, гриби, мохи та лишайники.
Потрібно усвідомити, що «мертва деревина» у лісі — це невід’ємний обов’язковий елемент складного біоценозу, який повинен були в лісовому середовищі на всіх етапах розвитку лісу. Окремо звертаємо увагу, що в лісах країн Європейського Союзу передбачено залишати в лісі мертву деревину різного ступеня розкладу.


























Кабінетники з “багатоповерхового” Хмельницького в своєму репертуарі і трактують норми Лісового кодексу так, як вигідно їм. Змальована ними “ідилічність” можлива тоді, коли лісівники ліси якісно доглядають, вчасно розчищають від повалених і хворих дерев, збирають сухостій, здійснюють насадження лісових культур в достатньому обсязі. Але до часів Потоцьких і Сангушків теперішнім лісовим “господарникам” дуже і дуже далеко. Тому немає нічого поганого в тому, що жителі прилеглих до лісів територій збирають сухостій. Вони виконують роботу, яку мали б робити лісівники, виправляють їхні помилки.
Оскільки питання використання лісових ресурсів регулюється державою, основою діяльності в даній сфері є відповідні нормативно – правові акти – Конституція України, Лісовий кодекс, Кримінальний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, Постанова Кбінету міністрів № 761 від 23.05.2007 року «Про затвердження порядку спеціального використання лісових ресурсів». З приводу того, чи можна без дозволу, безкоштовно збирати сухостої та «валєжники» в лісі виникає багато дискусій. Сам факт того, що дане питання піддається сумніву говорить нам про те, що воно законодавчо не врегульовано. Розглянемо проблему із законодавчої точки зору. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Лісового кодексу України (далі ЛКУ), – громадяни України, мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом. Дане поняття має визначення лісового сервітуту.С. 65 ЛКУ передбачає два види використання лісових ресурсів: 1)в порядку загального користування; 2)в порядку спеціального користування. Ст. 66 ЛКУ – в порядку загального використання лісових ресурсів громадяни, мають право в лісах державної та комунальної власності вільно перебувати, безоплатно, без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби ТОЩО, крім випадків передбачених ЛКУ. Громадяни під час здійснення загального використання зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними вище, в обсягах що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. На даному етапі розуміти відмінність між загальним та спеціальним порядком користування. Ст. 67 ЛКУ передбачено види використання лісових ресурсів в порядку спеціального використання: 1)заготівля деревини; 2)заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів. Спеціальне використання лісових ресурсів проводиться лише за спеціальним дозволом – лісорубним або лісовим квитком, що видається безоплатно. З викладеного вище, можна було зробити висновок що заготовляти дрова в лісі без дозволу не можна, але той же ЛКУ вказує що заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, мова не йде про вітровали, зламані дерева, сухостої. Для кращого розуміння розглянемо ще один документ – ПКМУ № 761 від 23.05.2007 року «Про затвердження прядку спеціального використання лісових ресурсів». В даній постанові в свою чергу спеціальне використання розділяють ще на два підвиди: 1) другорядне використання (заготівля живиці, пнів, лубу та кори); 2) побічне користування (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасіки, збирання лісової підстилки). В пункті 47 Постанови вказується, що деревину можна вважати заготовленими, якщо проведено валку, обрубку гілок та сучків. Вже із даного матеріалу зрозуміло, що саме лісове законодавство не виділило в окрему категорію мертву деревину та не установили порядку поводження з нею. Щодо відповідальності. В Україні передбачено 4 види відповідальності – кримінальна, адміністративна, цивільно – правова та дисциплінарна. Ст. 246 Кримінального кодексу та ст.65 КУпАП передбачає відповідальність тільки в тому разі якщо дерево знаходилось на пні (живе), і якщо громадянин проводив валку таких дерев чи чагарників. ВИСНОВОК: Особу можна притягнути до відповідальності за діяння заборону на яке прямо передбачено в законодавстві, тобто можна робити все, що не заборонено законом. Оскільки сухостій та вітровали прямо не вказуються в кодексах, відсутній порядок поводження з ними, юридично збирання сухостою не можна віднести до заготівлі деревини так як не проводиться валка дерева, і відповідно не потрібно брати спеціальний дозвіл. Враховуючи те, що відсутня відповідальність за збирання сухостою, отже держава дані дії не вважає протизаконними. Отже, збирання сухостою в лісах державної та комунально власності не дозволено, але і не заборонено, будь – які спроби посадових осіб притягнути особу до відповідальності за збирання сухостою, з дотриманням правил пожежної безпеки та без завдання шкоди санітарному стану, можна розцінювання як порушення прав громадян. В таких випадках особа повинна вимагати від посадових осіб, а якщо маєте справу з поліцією – детальної аргументації про склад злочину, в якому саме нормативному документі зазначено, що дані дії не законні, якщо на Вас складають протокол, викликайте іншу групу швидкого реагування поліції та пишіть звернення за порушення прав передбачених ЛКУ та Конституцією України.
Ніколи поліція не чіпляється в такому випадку до деревини….
Чічляються до прицепа, до лисої резини, до порушення габаритів. Всерівно без якогось штрафу до дому не доїдете.
Україна знущається над селянами , блокуючи доступ до хмизу. Це не нормально і не гідне цивілізованої країни.
ви часом не оху…ли.як карпати вирізают то це норма.а як бабці чи діду взяти патика щоб зимою не замерзнути то можна.