«Не міг ні встати, ні повзти»: історія військового з Луганської області, який служить на Хмельниччині
30-річний навідник «Граду» Антон Водченко в армії з 20 років. Починав зі строкової служби у 2012. Через три роки підписав контракт зі Збройними силами України. Він служив у 81 окрема аеромобільна Слобожанська бригада ДШВ ЗСУ. Брав участь у бойових діях з перших днів повномасштабного вторгнення. Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав важке поранення, після чого продовжив службу на Хмельниччині. Його історію розповідає Хмельницький обласний ТЦК та СП.
Антон Водченко родом з Лисичанська Луганської області. За його словами, під час початку повномасштабного вторгнення був у військовій частині у Краматорську, що на Донеччині.
«Тоді у нас було посилення особового складу, адже чекали нападу. Я був старший групи швидкого реагування. 24 лютого 2022 року з самого ранку було три прильоти. Якраз тоді ми збиралися евакуйовуватись».
Чоловік пригадав, у день повномасштабного вторгнення одразу зателефонував родині.
«Подзвонив матері, сказав, що почалася війна. Забрав дівчину, ми разом були в наряді. Зрозумів, що назад, найімовірніше, ми більше не повернемося».
Військовий розповів, вперше відстрілявся по противнику з «Граду» у червні 2023 року на Запорізькому напрямку.
«Наші безпілотники давали координати, після чого ми виїжджали відпрацьовували по цілях. Стріляли по їхніх складах, боєкомплектах, живій силі. Далі робили «коридори» для контрнаступу наших військових. Допомагали хлопцям закріпитися».
За словами Антона Водченка, на Запорізькому напрямку у бойові порядки доводилося облаштовуватись за 500 метрів від російських військових.
«Ми встали посеред дороги поблизу Малої Токмачки. Тоді до росіян було дуже близько. Відпрацювали «Градом» і швидко звідти тікали. До нас діставали їхні гранатомети. Там постійно літали керовані авіаційні бомби (КАБи)».
Чоловік пригадав, улітку 2023 року був випадок, під час якого навколо українського «Граду» загорілася трава.
«Трава була мені майже по груди. Ми відстріляли пів пакета «Граду», тобто ще половина боєкомплекту була заряджена. Ситуація склалась так: ми або згоримо, «Град» зірветься, або нас «накриє» контрартилерія».
Військовий розповів, поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області отримав важке поранення.
«Виїхали, встали з «Градом». Навколо нас було три точки гармат 777. Там, де ми рили окопи, кружляли безпілотники «Орлан». Через хвилину чи півтори прилетіло два КАБи. Ми не добігли до бліндажа, напевно, метрів три. Мені перебило дві ноги. Хлопці думали, що я став «двохсотим». Не міг ні встати, ні повзти. Була велика крововтрата».
За словами Антона Водченко, у квітні 2023 року одружився. Півтора місяця тому у нього народилася донька Уляна. Після реабілітації його перевели на службу у Хмельницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП).
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Хто не бачив пекла – от же воно , то і було пеклом .Наші чоловіки , ЗАГАРТОВАНІ ПЕКЛОМ .Честь і подяка , а Господь нехай береже і зміцнює Віру.Вийти живим всупереч ворогу, назло москальській підлоті і наволочі БУДЕМ ЖИТИ ! Слава Україні, Слава ЗСУ. і всім , причетним до захисту Батьківщини .