Айтівець відвіз родину на Хмельниччину, а сам пішов у ТЦК
На війну Ярослав Ткачук міг потрапити ще в 2014 році — у ті драматичні часи, коли північний сусід наклав лапу на український Крим і сунув на Донецьку й Луганську області.
Для Ярослава, патріотичного юнака із Кам’янця-Подільського, це означало одне — треба ставати на захист. І він пішов на призовний пункт. Там запитали, який військовий досвід у нього є.
«Досвіду не було, — розповідає Ярослав. — І мені вручили повістку на строкову службу. Пішов у військо, а через півроку підписав контракт із частиною Національної гвардії, в якій служив. Далі — бойовий батальйон на Луганщині. Після ротації служив у Києві, а коли контракт закінчився — звільнився й став жити у Києві, працювати в сфері SEO».
Та наближалися ще драматичніші часи — російські війська вже стояли на кордоні.
«Я розумів, що будуть потрібні люди із досвідом служби в гарячих точках. Саме вони перш за все захищатимуть Україну зі зброєю в руках. Бо хлопців із цивільного життя треба буде вчити місяцями», — розмірковує Ярослав.
Після початку повномасштабного вторгнення відвіз родину на Хмельниччину і повернувся у Київ. Коли пішов у ТЦК, там повідомили, щоб був готовий до мобілізації. За кілька днів так і сталося — надійшла команда прибути.
У 36 окремому стрілецькому батальйоні Ярослав із перших днів створення. Його фаховість у ІТ-сфері — цінне надбання, вкрай необхідне для відсічі російського ворога засобами БПЛА.
«Жодного квадратного сантиметра нашої землі ми не віддамо. Ми ж нащадки козаків, які боронили Батьківщину», — говорить боєць розвідувального взводу молодший сержант Ярослав Ткачук.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь