Пам’ятки під обстрілами: як захистити культуру від війни?
Російські війська руйнують архітектуру українських міст, стріляють по церквах і театрах, спалюють книжки і викрадають картини з музеїв. Ці військові злочини вони чинять, щоб знищити українську ідентичність, стерти будь-яку згадку про нас із лиця землі. Врятувати історичну та культурну спадщину України — таке ж важливе завдання, як і зберегти життя українців. Як міста захищають свої пам’ятки, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Російські варвари проти культури
Як розповів міністр культури Олександр Ткаченко під час брифінгу у Медіацентрі Україна-Укрінформ, з початку повномасштабної війни росіяни вже пошкодили або знищили понад 250 культурних пам’яток. Під вогонь окупантів потрапили церкви, музеї, пам’ятники, заповідники, будинки культури, театри, бібліотеки та історичні будівлі.
«Ми верифікуємо усі дані про ті заклади культури, які постраждали (від воєнних дій — ред.) і зруйновані», — зазначив Ткаченко.
Найбільше пошкоджених пам’яток у Харківській, Донецькій, Київській, Чернігівській, Луганській і Сумській областях. Зокрема, росіяни пошкодили Меморіал жертвам Голокосту в Дробицькому яру біля Харкова. Знищили гімназію-пам’ятку бельгійської архітектури кінця XIX століття у Лисичанську на Луганщині.
У Чернігові під ворожі обстріли потрапив Єлецький Успенський монастир та багато інших церков. Від російських ракет постраждали музей і садиба М. Коцюбинського, Обласний художній музей ім. Г. Галагана, Військово-історичний музей, центральна міська бібліотека та інші будівлі.
На Київщині росіяни знищили Іванківський історико-краєзнавчий музей, де зберігалася колекція відомої художниці Марії Примаченко. У Бучі — архів В’ячеслава Чорновола і дисидента-шістдесятника, політв’язня Миколи Плахотнюка.
На окупованих територіях росіяни не лише руйнують пам’ятки, як-от: дармтеатр чи Будинок Гампера у Маріуполі. Вони також розкрадають культурні та історичні цінності. Відомо, що окупанти вивезли з маріупольських музеїв усі цінні експонати. Серед них — роботи художників Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі і Миколи Дубровського, а також унікальна колекція медальєрного мистецтва.
«Блакитний щит» і броня з піску
Міністерство культури та інформаційної політики активно консультується з ЮНЕСКО щодо методів зберігання культурних об’єктів під час війни. Найцінніші пам’ятки маркуються міжнародним знаком «Блакитний щит», який свідчить про посилений охоронний статус. Знищення таких об’єктів є прямим воєнним злочином проти культурної спадщини.
Багато міських пам’ятників зараз одяглися в обладунки з вогнетривких матеріалів, фанерних щитів і мішків з піском. Так влада намагається захистити їх від ушкоджень, які можуть спричинити вогонь, уламки чи вибухова хвиля.
Частину обладнання для збереження українських пам’яток, зокрема протипожежну техніку, Україна отримала від Польщі. За словами Генерального Консула Республіки Польща у Львові Елізи Дзвонкевич, у Польщі наразі існує спеціальна програма, яка збирає засоби на потреби української культурної сфери.
Варто зазначити, що деякі українські музеї встигли вивезти найцінніші експонати у більш безпечні місця. Для інших було створено спеціальний Штаб порятунку спадщини, роботу якого координує ЮНЕСКО, Міжнародна рада музеїв, Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей та інші міжнародні організації. За підтримки штабу Національний музей Революції гідності розробив для колег інструкцію, як діяти в умовах війни.
Цифрові паспорти і 3D-моделі
На жаль, не всі культурні об’єкти можна евакуювати у бомбосховища чи обкласти піском. Пам’ятки архітектури залишаються під загрозою обстрілів. Але фахівці знайшли спосіб, як їх зберегти — в електронному вигляді, зафіксувавши точні розміри і зовнішній вигляд. У такому разі, навіть якщо ворожий вогонь пошкодить споруду, її можна буде відбудувати.
Такі проєкти уже започатковані у Києві та Львові. Зокрема, у Львові цифровий паспорт історичних будівель роблять за допомогою лазерного сканування. Архітектори вже оцифрували церкву Ольги та Єлизавети та інші храми, палац Лозинського, костел Кларисок та ін. Крім того, платформу для збору цифрових 3D-копій пам’ятників і важливих історичних споруд ініціювала данська організація Blue Shield Danmark спільно з ЮНЕСКО. Про підтримку цифровізації української культурної спадщини також заявили Литва і Польща.
Тим часом, Міністерство культури України веде перемовини з іноземними колегами та послами щодо фінансової допомоги у відновленні культурних пам’яток. Повідомити про пошкоджений пам’ятник чи культурну споруду можна на сторінці culturecrimes.mkip.gov.ua.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь