Через ускладнення від коронавірусу померла Заслужена артистка України

Заслужена артистка України Марія Гонта померла на 84-му році життя. Причиною смерті стали ускладнення від Covid-19.

Трагічну новину повідомили на офіційній сторінці Тернопільського академічного українського драматичного театру ім Т. Г. Шевченка у Facebook:

«18 жовтня 2021 р. на 84 році життя перестало битися серце Великої Актриси, заслуженої артистки України Марії Гонти…»

Народилася Марія Євгенівна Гонта 17 грудня 1937 року у с. Новомалин Острозького району на Рівненщині. У 1956 р. закінчила Дубнівське культурно-освітнє училище. Навчалася у студії, що діяла при Рівненському обласному музично-драматичному театрі. Невдовзі Марію Гонту зарахували у штат трупи. Спочатку Марія Євгенівна виступала у масових сценах, виконувала епізодичні ролі, а потім пробувала сили у відтворенні серйозніших образів.

Найповніше Марія Гонта розкрила свої акторські можливості на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, де працювала з 1962 року. Тут вона зустріла добрих порадників — народних артистів України Ярослава Геляса і Павла Загребельного, заслужену артистку України Сузанну Коваль, яка підтримала її у перші дні переходу до Тернополя і допомогла одразу вписатися в колектив. У 1979 р. Марії Гонті присвоєно звання заслуженої артистки УРСР. Ця талановита, працьовита актриса з хорошими зовнішніми і голосовими даними полонила серця глядачів і багато років не переставала дивувати їх широкою палітрою створених нею образів.

Режисери залюбки використовували її щедрий талант, доручали головні ролі, ставили на неї вистави.

Вимоглива до себе, М. Є. Гонта сповна розкрилася як актриса, чиї роботи стали окрасою Тернопільської сцени, і довели, що їй під силу будь-який жанр — від оперети до трагедії. Про це свідчать зіграні нею ролі — Катерина («Чебрець пахне сонцем» О. Коломійця), Маруся Чурай («Дівчина з легенди» Л. Забашти), Рахіра («Земля» В. Василька за О. Кобилянською), Маруся («Дай серцю волю…» М. Кропивницького), Онисія («Влада темряви» Л. Толстого), Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Ганна («Маруся Богуславка» М. Старицького), Кручиніна («Без вини винні» О. Островського), Стелла («Вільний вітер» О. Дунаєвського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Катря («Не судилось» М. Старицького), Тетяна («Суєта» І. Карпенка-Карого), Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Лідія Василівна («Старомодна комедія» О. Арбузова), Чіпра («Циганський барон» Й. Штрауса) — і це далеко не повний перелік.

Особливо глибинно актриса розкривала у своїй творчості тему материнства, досягаючи об’ємного й різнопланового її звучання — від героїко-трагедійного до поблажливого, пройнятого ніжністю й ліризмом. Ціла плеяда материнських образів М. Гонти у виставах «Суєта», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, «Маклена Граса» М. Куліша, «Лісова пісня» Лесі Українки , «Мати» К. Чапека, «Поки вона помирала» Н. Птушкіної засвідчують про непересічний талант актриси.

За свою високу професійну майстерність Марія Гонта отримала премію ім. М. Заньковецької (2004 р.); орден «Честь і слава Тернопільщини II ступеня», довічну Президентську стипендію.

Про творчість Марії Гонти написано глибокі театрознавчі дослідження, створено теле- та радіопередачі. Актриса користувалася пошаною колективу і любов’ю вдячних глядачів.

Поділитися посиланням: