Декларації про доходи в Україні: хто подає, хто перевіряє і як це працює для прозорості
В Україні існують два близькі, але різні інститути декларування: податкова декларація про майновий стан і доходи — річний документ для фізичних осіб щодо сплати ПДФО/військового збору. Її приймає та опрацьовує Державна податкова служба (ДПС) та е-декларація публічних службовців (активи та доходи посадових осіб) — подається в реєстр НАЗК і перевіряється на предмет доброчесності, конфлікту інтересів та можливого незаконного збагачення. Пропонуємо коротко розглянути про кожен вид і чому обидва важливі для прозорості та підзвітності.
Хто з громадян зобов’язаний подавати податкову декларацію (ПДФО)
Звітують ті платники, у кого не було податкового агента або з’явилися інші підстави для самостійного декларування. Типові випадки:
- Іноземні доходи (заробіток/дивіденди з-за кордону). За відсутності довідки про сплату податків за кордоном можна подати заяву на перенесення строку подання — до 31 грудня звітного року.
- Оренда майна, інвестиційні прибутки, продаж активів, якщо податок не утримували при виплаті.
- Самозайняті особи (незалежна професійна діяльність), ФОП на загальній системі — подають річну декларацію.
- Право на податкову знижку — декларацію подають до 31 грудня року задля повернення частини сплаченого ПДФО.
Ключові строки: як правило, подання — до 1 травня року, що слідує за звітним; сплата погодженого зобов’язання — до 1 серпня. (Є спеціальні норми/винятки під час воєнного стану й для окремих категорій.)
Хто та як подає е-декларації
Публічні службовці (держслужбовці, депутати, посадові особи місцевого самоврядування та ін.) зобов’язані оприлюднювати дані про свої доходи, майно, активи, зобов’язання та інтереси в електронному реєстрі. Це — фундамент прозорості влади й запобігання корупції.
Хто перевіряє е-декларації та хто бореться з корупційними порушеннями
Антикорупційна екосистема в Україні має розподіл ролей:
НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції)
Приймає й перевіряє е-декларації, проводить повні перевірки, автоматичний ризик-аналіз, логіко-арифметичний контроль, моніторинг способу життя, виявляє ознаки незаконного збагачення або необґрунтованих активів.
НАБУ (розслідування) + САП (процесуальне керівництво/обвинувачення) + ВАКС/Вищий антикорупційний суд (розгляд справ)
Працюють із можливими кримінальними правопорушеннями (незаконне збагачення, декларування неправдивої інформації тощо). НАЗК може передавати матеріали, зокрема на підставі моніторингу способу життя; далі — позови/розслідування і рішення суду.
Чому це важливо: система створює замкнений цикл контролю — від аналізу декларацій до судового вироку чи цивільної конфіскації необґрунтованих активів. У 2024–2025 рр. НАЗК повідомляло про сотні завершених повних перевірок і виявлені порушення на значні суми, а САП подавала позови до ВАКС на підставі матеріалів НАЗК.
Перевірка — це не завжди «підозри»: як працює відбір
Відбір декларацій на повну перевірку часто здійснюється автоматизовано за ризик-рейтингом або за іншими процедурними підставами (рандомізація, сигнали, аналітика). Це означає, що сам факт перевірки — нормальна частина процесу контролю, а не обов’язково реакція на скандал. Показовий приклад: НАЗК не виявило порушень у декларації депутата Запорізької облради Володимира Величка https://zp.vgorode.ua/ukr/news/obschestvo/a1275852-nazk-ne-znajshlo-porushen-u-deklaratsiji-deputata-zaporizkoji-oblasnoji-radi-volodimira-velichka — перевірка завершилася висновком про відсутність незаконного збагачення/необґрунтованих активів.
НАЗК також публічно описує етапи повної перевірки: правдивість даних, оцінка активів, конфлікт інтересів, ознаки необґрунтованих активів/незаконного збагачення.
Як саме перевіряють е-декларації
НАЗК поєднує автоматичні та ручні інструменти: звірка з реєстрами, банками даних, міжнародну взаємодію щодо активів за кордоном, моніторинг способу життя (зіставлення стилю споживання з офіційними доходами), а також логіко-арифметичні тести для виявлення невідповідностей.
Чим це допомагає боротися з корупцією
- Прозорість: суспільство бачить активи посадовців у відкритому реєстрі — це ускладнює приховування статків.
- Неминучість контролю: автоматизований скринінг і повні перевірки створюють відчуття невідворотності нагляду.
- Реальні наслідки: за результатами матеріалів НАЗК САП звертається до ВАКС із позовами про визнання активів необґрунтованими — це б’є по мотивації корупціонерів.
- Інституційний поділ функцій: запобігання (НАЗК), розслідування (НАБУ), обвинувачення (САП), суд (ВАКС) — система стримувань і противаг.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою чи юридичною консультацією. За специфічних ситуацій радимо звертатися до податкового консультанта або юриста.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.