Ранній старт: енергетична криза змушує міста розпочати навчальний рік у серпні
Російські атаки української енергетики вже вплинули і на навчання українських школярів. Окремі міста вирішили посадити дітей за парти ще в серпні, щоб у разі гострих проблем з енергетикою взимку, відправити учнів на довгі канікули. Зокрема, такі рішення вже ухвалила влада Чернівців та Львова. Як блекаути вплинуть на шкільний рік, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Чернівці та Львів скорочують літні канікули
19 серпня львівські школярі вже сядуть за парти. Таке рішення 5 липня ухвалив штаб підготовки міста до зими та рекомендував управлінню освіти. Почати навчання на два тижні раніше потрібно, щоб в разі екстремальної ситуації взимку, школи могли використовувати, як пункти незламності. Тож якщо ситуація з електроенергією до зими погіршиться, то новорічні канікули для дітей зроблять довшими. Щоправда, обіцяють, що в закладах таки працюватимуть чергові групи для учнів, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома. Якщо ситуація зі світлом стабілізується, школи працюватимуть у звичному режимі.
Раніше схоже рішення ухвалили у Чернівцях: там навчальний рік для школярів також розпочнеться 19 серпня. Перший семестр триватиме до 29 листопада, другий із — 3 лютого до 6 червня. Осінніх та весняних канікул не буде, натомість будуть довгі зимові.
Тим часом міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків окремо наголосив: влітку у місті школи не працюватимуть.
«Ні, не 1 серпня, а 1 вересня! Хтось пустив мульку про те, що в дітей мають забрати місяць канікул і відправити на навчання ще поки літо в розпалі. Ні, цього не буде», — заявив Марцінків на своїй сторінці у соцмережі.
За даними РБК-Україна, попередньо почати навчальний рік не раніше 1 вересня планують також в Одесі, Черкасах, Житомирі, Вінниці, Рівному та Луцьку. Щоправда, у Черкасах розглядають можливість скасувати осінні і весняні канікули.
Понад 12 тисяч генераторів у школах
Ще в травні цього року Міністерство освіти і науки підготувало рекомендації щодо навчального року 2024/2025 для закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Тоді МОН рекомендувало починати навчання студентів у першій половині серпня 2024 року і навчатись у суботу в теплі місяці року.
«Наша мета забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіка освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів», — зазначали тоді у Міністерстві. Щоправда, з уточненням, що такі рекомендації не стосуються студентів перших курсів.
А вже наприкінці червня міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Парламенті поточнив — МОН не закликатиме школи почати навчання раніше. Щоправда, зазначив, що взимку в крайніх випадках Міністерство може розглянути варіант, який стосуватиметься повернення до змішаного формату або онлайн-навчання.
За інформацією Лісового, на кінець цього навчального року приблизно 50 % шкіл могли забезпечити навчання завдяки альтернативним джерелам живлення. Адже наразі у закладів освіти є понад 12 тисяч генераторів.
Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч Уряд передбачив 2,5 мільярди гривень на облаштування безпечних умов у школах. Наразі укриттями забезпечено 10,5 тисяч шкіл. У понад 5 тисячах є умови для організації навчання в сховищах. За інформацією МОН, у 2024 році очно працювали понад 7,3 тисячі шкіл (58 %), де навчалося більш ніж 1,7 мільйона учнів. 2,4 тисячі (19 %) — працювали дистанційно та 2,8 тисячі (22 %) — змішано.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь