Чи прирівняють в Україні корупцію до держзради: які шанси в ініціативи Зеленського
Наприкінці серпня Президент України Володимир Зеленський озвучив ідею прирівняти на час війни корупційні злочини до державної зради. За інформацією, яка з’явилася у ЗМІ, планувалось, що справами топ-корупції займатиметься не лише Національне антикорупційне бюро, а й Служба безпеки України.
Сама ідея була позитивно сприйнята в суспільстві, але її реалізація так і не розпочалась. У плюсах та мінусах президентської ініціативи розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Удар по репутації
Питання корупції в Україні під час війни стоїть дуже гостро. Оскільки в суспільстві загострене почуття справедливості, новини про збагачення олігархів чи розкрадання коштів чиновниками сприймаються більш емоційно, аніж невдачі на фронті. І кожна така новина підсилює тезу, що боротьба з корупцією відбувається неефективно, чим подекуди користуються наші вороги.
Між тим, наразі Україна під прискіпливим поглядом європейських партнерів, і корупційні скандали негативно впливають на економічну допомогу та постачання озброєння.
«Оскільки ті держави, які надають підтримку Україні, є демократичними державами, значить, вони повинні враховувати настрої свого суспільства і думку виборців. Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, на яку спрямована допомога, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар по репутації цієї держави», — нещодавно заявив президент Литви Гітанас Науседа.
Корупціонерам стає непереливки
Такі заяви лідерів держав-партнерів підтверджують, що заклики Володимира Зеленського щодо пришвидшення темпів боротьби з корупцією, є вкрай актуальними. Але до їх реалізації є питання. По-перше, розширення повноважень СБУ може не пришвидшити, а навпаки сповільнити боротьбу з корупцією, адже вже були випадки, коли корупційні справи передавались у інші відомства, після чого їх фігурантам дивним чином вдавалося уникнути покарань. По-друге, в Україні вже існує дієва антикорупційна вертикаль — НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. І збільшення повноважень СБУ буде означати послаблення цих органів. А проти цього виступають міжнародні партнери України — у зміні підслідності корупційних справ вони вбачають загрози для демократії.
Тим більше, антикорупційна система демонструє хороші результати. За перше півріччя НАБУ та САП розпочали 286 досудових розслідувань, притягнули до відповідальності 137 осіб та скерували до суду обвинувачення стосовно 147 людей. Було викрито на зловживаннях 26 керівників держпідприємств, 11 високопосадовців, 8 депутатів, 7 суддів та 2 прокурори. Були й гучні справи: викриття схеми підкупу керівництва Верховного Суду, затримання заступника міністра інфраструктури, повідомлення про підозру першому заступнику міністра агрополітики, викриття корупційної схеми у Фонді держмайна України та повідомлення про підозру олігарху Ігорю Коломойському. Отже, боротьба НАБУ та САП з корупцією стає масовим явищем.
Що президенту робити з корупцією
Отже, пришвидшувати боротьбу з корупцією потрібно не передаванням справ в інші відомства, а через посилення НАБУ та САП. М’яч на стороні парламенту: саме вони повинні ухвалити рішення про надання необхідних інструментів та повноважень антикорупційних органів. За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, нагальні потреби — збільшити штатну чисельність відомства на 300 посад, а також створити власну експертну установу. Це зменшить ризики під час досудових розслідувань, та, як наслідок, дозволить органам збільшити ефективність боротьби з корупцією.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь