На Шепетівщині сторічна церква полишила московський патріархат
У суботу, 14 травня, у селі Підлісці Ізяславської територіальної громади відбулися збори місцевих жителів. Привід — перехід тамтешньої парафії до Православної церкви України.
У цьому селі розташована доволі стара церква на честь апостолів Петра та Павла. Під час сходу села, більшістю голосів було прийнято рішення про її приєднання до Православної церкви України. Про це повідомив благочинний Володимир Ковальчук.
Село Підлісці, хоч і невелике, але має свою унікальну історію. Свого часу в ньому народилася дружина відомого композитора Миколи Лентовича — Клавдія Жовткевич. Є припущення, що саме з цього села понад 100 років тому розпочала свій шлях дивовижна мелодія «Щедрика».
Історія церкви Підлісців
Ще у 18 сторіччі на місці нинішнього храму стояла дерев’яна церква Преподобної Параскеви Сербської. Збудували її на пожертву князя Сангушка. На жаль, до наших часів храм не вцілів, бо постраждав внаслідок пожежі. На його місці у 1913 році звели новий і освятили на честь апостолів Петра і Павла. Храм у Підлісцях будував, ймовірно батько Клавдії Жовткевич — священик Ферапонт. Саме тут у храмі в Підлісцях ймовірно відбулося і таїнство вінчання Миколи Леонтовича та Клавдії Жовткевич. Не виключено, що тесть Леотовича — отець Ферапонт — тут і похований.
Свого часу селяни розповідали, що у тридцяті роки більшовики заборонили богослужіння і хотіли перетворити споруду на зерносховище. Дзвіницю розкидали, але основну конструкцію будівлі порушити не вдалося, адже була дуже міцною. Старожили це пояснювали, мовляв, під час будівництва храму використовували яєчний білок. Тому стіни храму вийшли такими міцними. А ще людям запам’яталося, як більшовики вивозили ікони, церковні речі та дзвони.
У часи Другої світової війни, у період окупації, богослужіння у сільському храмі було відновлено. У повоєнні роки деякий час настоятелем був отець Микола Тихий. До остаточного закриття Петропавлівського храму в 60-х роках літургію звершував священник Григорій Ільчук. На кілька десятиліть колода атеїзму закувала двері святині.
Богослужіння не відбувалися до кінця 80-х, але люди не переставали молитися. У період Великого посту збиралися по хатах і читали Страсне Євангеліє. Робили це виключно чоловіки. А стало це можливим, тому що останній староста церкви — дід Лигор — заховав старовинну книгу, коли закривали храм. Далі він передав Євангеліє іншому чоловікові, який зберігав його до відновлення сільської церкви. У 1988 році, коли з’явилася така можливість, люди знову відбудували храм у Підлісцях. Тоді принесли і старовинну книгу, і кілька ікон, які стояли в храмі до його закриття, — Миколи Чудотворця та Параскеви П’ятниці. У 2013 році відзначалося століття церкви у Підлісцях. Дасть Бог за рік громада святкуватиме 110-ліття цієї святині.
Залишити відповідь