Родина-переселенців у Полонному відновила свою сироварницьку діяльність
Олена та Юрій Лубенські з трьома дітьми у березні залишили окупований Бердянськ. Вдому мали свій бізнес — приватну сироварню, в якій виготовляли сири за європейськими та авторськими рецептами. Тепер подружжя відновлює бізнес у Полонному і чекає на повернення до українського Бердянська.
Родина після тривалого пошуку приміщення для сироварні та якісної сировини на Волині, зголосилася на пропозицію своєї підписниці — підприємниці з Полонного Олени Мирончук. Вона купувала рецепти бердянських сироварів, навчалася основ сироваріння на вогні.
За її підтримки переселенці розпочали роботу на новому місці, познайомилися з місцевими фермерами, у яких закуповують молоко. Невелике містечко Полонне подобається бердянській родині. Кажуть, що темп життя тут швидший, ніж вдома.
Зараз Олена Лубенська переробляє 60 літрів молока на день. Робить переважно м’які сири — бринзу, халумі, лабне, сирні кульки, які продає місцевим жителям та замовникам онлайн через соціальні мережі. Це — сири швидкого приготування, але саме такі просять замовники. Хоча раніше сировари виготовляли сири тривалого зберігання — з білою пліснявою, скоринкою. Війна внесла корективи у їх бізнес.
«Це великий відкат назад, наче з 11 класу знову ідеш у перший. Ми робили тверді сири, за кілька років навчилися багатьох секретів, до нас вже зверталися європейські сировари за порадами», — розповідає жінка.
Облаштувавшись, родина долучилася до волонтерів, які повезли продукти до зруйнованих після окупації містечок на Київщині — Ірпеня та Горенки. Лубенські зробили сир, який безкоштовно роздали місцевим.
«Майже два тижні ми робили сир, щоб повезти на Київщину. Гроші на молоко перерахували наші постійні клієнти, ми вклали свою працю. У містечках, де ми були, побачили страшні наслідки війни. У людей зруйновані будинки, немає їжі, будівельних матеріалів, одягу, предметів побуту. Зараз важливо підтримувати таких людей», — розповідає підприємиця.
Олена вірить, що обов’язково повернеться до українського Бердянська, а на новому місці продовжить працювати філія її сироварні.
«Своїм прикладом я хочу підтримати сироварів, які з різних причин зараз не варять сир. Кожен з нас — маленький елемент великого ланцюжка. Ми купуємо молоко у людей, які тримають корів, тож даємо можливість заробити малим фермерам. Я дуже хочу, щоб кожен зараз повернувся до роботи, міг прогодувати свою родину, допомогти стареньким батькам».
Залишити відповідь