Історія «Родинного ремесла»: як переселенці з Харківщини запустили крафтове виробництво на Хмельниччині
Сім’я Сребнюків, переїхавши з Харківщини у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, завдяки грантовій підтримці заснували крафтове виробництво з переробки м’яса та ковбасних виробів. Історію «Родинного ремесла», загартованого війною та вірою у власну справу, розповіли у Хмельницькому обласному центрі зайнятості.
Голова родини, як учасник бойових дій, отримав грант у сумі 500 000 гривень, а дружина залучила ще 250 000 гривень на розвиток бізнесу. Сьогодні їхні ковбасні вироби вже смакують подолянам, а створення нових робочих місць підтримує економіку регіону.
«Це справа для мене нова»
Свою історію розповідає підприємниця Наталя Сребнюк — жінка, яка разом із родиною починала все спочатку після переїзду з Харківщини під час повномасштабної війни.
«Я підприємниця, яка переїхала з Харківщини під час воєнного стану і почала власну справу з нуля. Звісно, за допомогою гранту, грантових коштів, підтримки центру зайнятості. Це справа для мене нова», — розповідає вона.
За словами Наталії, до війни вона займалася зовсім іншою діяльністю, а нинішній напрям спочатку був лише хобі.
«Коли ми переїхали, потрібно було знайти сили, щоб відновитися. І я зрозуміла, що сироваріння, робота з продуктами, з молоком — мене надихає. Так це переросло у власну справу», — каже вона.
Велику роль, додає підприємиця, відіграла підтримка служби зайнятості.
«Я дуже вдячна центру зайнятості, який допоміг мені придбати обладнання для магазину. Без цього було б важко почати», — зазначає Наталя.
Сьогодні родина працює як повноцінне сімейне виробництво.
«У нас сімейна справа. Вся продукція створена власноруч, все крафтове. Ми також виготовляємо ковбаси. Чоловік також отримував грант — навіть більший, ніж я — саме на розвиток ковбасного виробництва. І всі ковбаски, які представлені в нас, зроблені з дуже якісної сировини, тільки українського виробника», — розповідає вона.
Особливий акцент у виробництві роблять на якості та локальній сировині.
«Ми не працюємо із замінниками м’яса. Використовуємо лише українську сировину, підтримуємо місцевих фермерів. Для нас це принципова позиція», — наголошує підприємниця.
Історія родини Сребнюків — один із прикладів того, як грантові програми допомагають не лише відновлювати життя після вимушеного переїзду, а й створювати нову економічну реальність на місцях.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь