Як працювати зі «складною» історичною пам’яттю дізнавалася шепетівська музейниця
Нещодавно Український інститут національної пам’яті організував захід для працівників обласних краєзнавчих музеїв з усіх регіонів України. У Всеукраїнському семінарі «Історична пам’ять і музеї: нові виклики та підходи» взяла участь Наталія Никонова, директорка обласного літературно-меморіального музею Миколи Островського, що у Шепетівці. Відбувався захід 4–5 жовтня у столиці.
«Ми вже скоро 20 років як живемо у ХХІ столітті. І скоро 30 років як Україна є незалежною і творить власну історію. За останні роки в Україні стрімко розвиваються процеси декомунізації і критичного переосмислення радянських міфів, які впаювалися пропагандою на рівні підсвідомості, повернення справжньої, української історії. Водночас багато історичних та краєзнавчих музеїв досі лишалися «заповідниками» старих форм та методів презентації нашого минулого», — йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Цей захід — частина комплексної програми для краєзнавчих музеїв «Музей — місце пам’яті». Мета семінару — сприяння підготовці музейних експозицій у частині відновлення і збереження національної пам’яті українського народу. У червні науковці в рамках освітньої поїздки відвідали Польщу, де переймали європейський досвід створення інтерактивної сучасної музейної експозиції. Тож під час нещодавнього семінару експерти розповіли як зробити музеї пізнавальними, креативними і такими, які змушують замислитися над багатьма речами.
— Ми хочемо розкрити потенціал музеїв як майданчиків усвідомлення української ідентичності, осмислення «уроків історії» та вироблення критичного мислення, — ділиться ініціатор семінару, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Наталя Іванченко.
Одним із практичних прикладів реалізації такого сучасного підходу став і виставковий проєкт «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби», який нещодавно відкрився в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», співкуратором якого є пані Наталя. Саме на базі цього проєкту і проходив семінар, так що його учасники змогли поєднати теорію з практикою.
Головною темою семінару стало питання показу складних питань історичного минулого в експозиціях, зокрема, представленню в музейному просторі совєтської доби та реекспозицій українських краєзнавчих музеїв. Протягом двох днів учасники семінару прослухали лекції 9 спікерів із США, Польщі та України, стали учасниками 2 воркшопів, відвідали 3 експозиції та прослухали 2 кураторські екскурсії.
Особливий інтерес в учасників семінару викликала лекція «Зумисна ввічливість» та практикум по роботі зі складною пам’яттю в музеї Елейн Ґуріан (США), музейної експертки, лекторки і тренерки, викладачки музеології у США, Швеції, Аргентині, Великобританії та Італії.
— Всі рішення в музеї — філософські, кожна деталь тут має значення, — наголосила пані Елейн. А її співвітчизниця, музейна експертка та тренерка Лінда Норріс, звернула увагу на емоційні аспекти під час організації виставки та дала рекомендації, як створити креативну експозицію.
Також перед учасниками семінару з доповідями виступили Володимир Тиліщак «Декомунізація, переосмислення минулого — навіщо воно нам?», Мирослав Скурка (Польща), директор міжнародної програми «Study Tours to Poland», координатор музейного напрямку про наратив музейної експозиції; Наталя Іванченко, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті, співкуратор виставкового проєкту «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» про переосмислення совєтської епохи в музейних експозиціях; Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності розповів про музеї «складної» історії у Камбоджі та Японії, Сергій Бобак, дизайнер-архітектор, автор художнього рішення виставкового проєкту «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» про особливості оформлення музейної експозиції про тоталітарну епоху; Тетяна Ковтунович, координаторка усноісторичних проєктів Українського інституту національної пам’яті, відповідальна редакторка низки видань про Революцію Гідності та російсько-українську війну презентувала проект «Усна історія в музейному наративі».
Під час семінару музейники відвідали Музей становлення української нації, виставку «Український Схід» у Національному Музеї історії України у Другій світовій війні.
Нагадаємо, що наприкінці вересня у Шепетівці відбувся культурний диспут на тотожну тему «складної» історичної пам’яті — в колі експертів обговорювали подальшу долю цілого літературно-меморіального комплексу присвяченого особистості Миколи Островського. До речі, сам Микола Островський є в переліку історичних діячів, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.
Одним із плюсів семінару є те, що мені вдалось зацікавити новою концепцією музею М.Островського і незабаром представники Інституту нацпам’яті відвідають наш музей. Будем надіятись на плідну співпрацю та сприяння в фінансуванні на модернізацію.
Яка “важлива” новина)))) Хтось кудись поїхав досвід перейняти. Пишіть ще))))
Тепер музей бригадного комісара червоної армії засіяє по новому всіма барвами веселки… Відвідувачі музею матимуть змогу слухати улюблені пісні цього комуністичного пропагандиста, на кшталт “По долинам и по взгорьям”, “белая армия, черный барон”, “Интернационал”…