Рефлюкс-езофагіт: симптоми, причини та лікування
Рефлюкс-езофагіт — це запалення слизової оболонки стравоходу, що виникає внаслідок потрапляння шлункового вмісту назад у стравохід. Це захворювання набуває все більшого поширення у сучасному світі через стреси, неправильне харчування та малорухливий спосіб життя.
Основні симптоми
Одним із найпоширеніших симптомів рефлюкс-езофагіту є печія. Вона виникає через подразнення стравоходу шлунковою кислотою і проявляється відчуттям пекучого болю за грудиною, що підіймається вгору до горла. Крім печії, інші симптоми можуть містити:
- кислий присмак у роті — через потрапляння шлункового вмісту в ротову порожнину;
- біль у грудях — часто нагадує біль при серцевих захворюваннях, але пов’язаний зі шлунково-кишковими проблемами;
- дисфагія — ускладнення ковтання через звуження стравоходу;
- хронічний кашель — через подразнення гортані;
- горловий біль та захриплість — виникають через вплив кислоти на слизові оболонки горла та голосові зв’язки.
Причини виникнення
Причини виникнення рефлюкс-езофагіту можуть бути різноманітними, але основною є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), яка виникає через недостатню функцію нижнього стравохідного сфінктера. Цей м’язовий клапан має запобігати потраплянню шлункового вмісту в стравохід, але при його слабкості або порушеннях він не виконує свою функцію, що призводить до рефлюксу кислоти. Ожиріння також сприяє розвитку рефлюкс-езофагіту, оскільки підвищений тиск на шлунок стимулює викид кислоти в стравохід.
Неправильне харчування, включно зі споживанням жирної чи гострої їжі, алкоголю та газованих напоїв, може посилювати рефлюкс, так само як і куріння, яке розслаблює стравохідний сфінктер. Стрес та емоційне перенапруження також впливають на роботу травної системи, що може спричинити розвиток захворювання.
Лікування
Лікування рефлюкс-езофагіту може складатися з кількох методів, в залежності від ступеня ураження та причин виникнення захворювання.
1. Медикаментозне лікування
Основний напрямок лікування полягає в зменшенні кислотності шлункового соку та захисті слизової оболонки стравоходу. Серед найефективніших препаратів:
- Інгібітори протонної помпи (ІПП). Ці препарати знижують вироблення шлункової кислоти. Одним із найпоширеніших препаратів є Нольпаза (пантопразол). Нольпаза від чого допомагає? Зменшує кислотність шлункового соку і допомагає залікувати пошкоджену слизову оболонку стравоходу.
- Антациди. Ці препарати нейтралізують шлункову кислоту, зменшуючи симптоми печії.
- Препарати для захисту слизової оболонки. Наприклад, сукральфат утворює захисний бар’єр на слизовій оболонці, що сприяє її загоєнню.
2. Дієтотерапія
Раціональне харчування відіграє важливу роль у лікуванні рефлюкс-езофагіту. Основні рекомендації містять:
- уникання гострої, жирної, кислої їжі, шоколаду, кофеїну та алкоголю;
- вживання їжі невеликими порціями, але частіше (5–6 разів на день);
- відмова від їжі за 2–3 години до сну;
- підвищення головного кінця ліжка на 15–20 см, щоб зменшити ймовірність нічного рефлюксу.
3. Хірургічне лікування
У разі, коли консервативне лікування не дає результатів або є ускладнення, може бути рекомендована хірургічна корекція. Найбільш поширена процедура — фундоплікація за Ніссеном, яка спрямована на зміцнення нижнього стравохідного сфінктера.
Важливість консультації з лікарем
Самолікування рефлюкс-езофагіту може призвести до серйозних ускладнень, таких як виразки, стравохід Барретта або навіть рак стравоходу. Для встановлення точного діагнозу та призначення адекватного лікування необхідно обов’язково звернутися до лікаря. Лише фахівець може підібрати оптимальний курс терапії з урахуванням особливостей вашого організму та тяжкості захворювання.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.