Холестерин: коли він «хороший», а коли «поганий»?
Уникнути атеросклерозу і, відповідно, небезпечних серцево-судинних захворювань, значно простіше, ніж вилікувати їх. Який же буває холестерин, як може вплинути на організм і який має зв’язок з атеросклерозом?
Ми є те, що ми їмо. Є така стала фраза, яка лаконічно описує, що здоров’я нашого організму напряму залежить від їжі, яку ми вживаємо. Портал «Патріоти України» рекомендує якомога раніше переглянути деякі шкідливі харчові звички за їх наявності.
Холестерин — це жироподібна речовина, яку організм отримує з двох джерел: 10-20 % — із тваринною їжею, а 80-90 % синтезує в нашій печінці, надниркових залозах, стінках кишківника, яєчниках.
Холестерин є «будівельним матеріалом» для клітинних мембран (оболонок), бере участь у синтезі вітаміну D, гормонів, жовчних кислот, відповідає за нормальне функціонування органів і систем організму.
В організмі холестерин циркулює у формі комплексів (ліпопротеїдів), до складу яких крім холестерину входять білки, жири та ін. Існують ліпопротеїди:
- високої щільності (ЛПВЩ), відомі як «хороший» холестерин;
- низької щільності (ЛПНЩ) — «поганий» холестерин;
- дуже низької щільності (ЛПДНЩ) — теж «поганий» (дійсно дуже поганий) холестерин.
Для нашого організму є важливим баланс холестерину, адже без нього ми не можемо існувати.
ЛПВЩ здійснюють транспорт надлишків холестерину від клітин судин серця та артерій мозку в печінку, де холестерин перетворюється у жовчні кислоти й виводиться з організму. Недостатня кількість ЛПВЩ прискорює розвиток раннього атеросклерозу та підвищує ризик серцево-судинних захворювань.
«Поганий» холестерин (ЛПНЩ і ЛПДНЩ) утворює атеросклеротичні нерозчинні бляшки в судинах. Внаслідок цього розвиваються ішемічна хвороба серця, інсульти, інфаркти, гангрени, сліпота та інші страшні діагнози, в основі яких — атеросклероз.
Крім того, надлишки холестерину, який потрапляє в жовчний міхур, стають причиною утворення холестеринових конкрементів (каменів). Камені такої природи практично неможливо розчинити за допомогою лікарських засобів.
Тому необхідно регулярно лабораторно визначати рівень усіх фракцій ліпопротеїдів і загальний холестерин. Особливо це стосується людей з групи ризику: із зайвою вагою, гіпертонією, курців, хворих на цукровий діабет, а також усіх, хто веде малорухливий спосіб життя. Також проводити аналіз слід частіше людям у віці 50+ років.
Важливо слідкувати за раціоном. Швидкі вуглеводи, цукор, трансжири — це сировина для вироблення ЛПНЩ і ЛПДНЩ. Потрібно обмежити вживання шкідливої їжі, у раціон включити клітковину.
Слід відстежувати свої показники й за потреби вживати заходів для зниження високого рівня холестерину:
- дотримуватися здорового індексу маси тіла;
- бути фізично активним;
- не зловживати алкоголем;
- відмовитись від куріння.
Якщо вже поставлено діагноз атеросклероз — необхідно отримати рекомендації щодо медикаментозної терапії у лікаря, не займаючись самолікуванням.
Отже, слід пам’ятати, що найпростіший шлях захисту від атеросклерозу та його наслідків — здорове харчування і відмова від шкідливих звичок.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.