Навіщо вкладатись в енергоефективність?

Кожен опалювальний сезон актуалізує проблему енергоефективності. Цьогоріч на тлі світової енергетичної кризи, дорогого газу та мінімальних запасів вугілля в Україні питання постає особливо гостро. Енергоефективні заходи здатні зробити наші оселі теплішими і допомогти заощадити гроші. Бути чи не бути енергоефективним, відповіді шукали експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Проблема, що стосується кожного

Енергоефективність — це раціональне споживання енергоресурсів. Наприклад, опалення будинку меншою кількостю енергії або більш економне споживання електрики. Загальний рівень енергоефективності в країні залежить від кожного споживача енергії, і, на жаль, досі в Україні він досить низький.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов пояснює: «Сьогодні Україна споживає на 30 % більше енергоресурсів, ніж інші країни Європи. Причина — застарілий житловий фонд, неефективні адмінбудівлі та енергозатратні комунікації. Цю проблему треба розв’язувати, бо саме вона робить нас енергетично залежними».

Тривалий час в країні не було державної енергоефективної політики, а самі українці не були готові вкладатись у цю сферу.

«Потрібно було буквально десятки років, наприклад, щоб переконати більшість українців, що металопластикові вікна є вигідним вкладенням грошей — як з точку зору більшого рівня комфорту, так і самої енергоефективності. Скільки часу ще потрібно, щоб усі зрозуміли, що вкладення в інші заходи підвищення рівня комфорту та енергоефективності, аж до комплексної модернізації домівок, є ще більш вигідними? Й наразі ми говоримо про важливий, але лише один із сегментів економіки, де є очевидний резерв енергоефективності. А інші сегменти — комунальне господарство, промисловість, інфраструктура урбаністична та транспортна?» — наголошує голова Державного агентства з енергоефективності Валерій Безус.

«Теплі кредити» і децентралізація

Експерти кажуть, що, попри низький рівень енергоефективності, ситуація почала покращуватись 2014 року, коли держава почала видавати українцям так звані «теплі кредити». Спочатку гроші можна було витратити тільки на заміну газових котлів на твердопаливні, згодом програму розширили на придбання іншого устаткування і матеріалів. Зараз кредит можна використати на купівлю радіаторів опалення, регуляторів температури повітря, лічильників, вікон та дверей з енергозберігаючим склом та ще багатьох енергоощадних матеріалів. У 2021 році банки видали «теплих кредитів» на 400 млн грн. Наразі розглядається продовження програми на наступний 2022 рік.

Зі стартом децентралізації також зріс попит на регіональні програми з утеплення. Експерти кажуть, що громади особливо зацікавлені в енергоефективних заходах, це дозволяє знизити енергоспоживання і заощадити кошти місцевого бюджету. Проєкти з енергоефективності фінансуються як державою, так і міжнародними партнерами, зокрема, у рамках спільного проєкту з Європейським інвестиційним банком «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

Серед вже реалізованих успішних прикладів можна виділити місто Слов’янськ. Там модернізували центр первинної медичної допомоги. Замінили старі вікна та двері, зробили термоізоляцію стін, даху, встановили індивідуальний теплопункт. Тепер медичний заклад економить до 45 % споживання теплової енергії. Ще одним вдалим прикладом стало місто Славутич з модернізацією школи. Загальна кількість інвестицій склала 16,8 млн грн, економія — понад 1 млн грн на рік. У школі модернізували огороджувальні конструкції, завдяки чому знизили втрату тепла через дах, вікна та стіни.

«Велика термомодернізація»

Не стоїть на місці і формування державної політики. Так, у листопаді президент Володимир Зеленський підписав закон про енергоефективність. Мета закону — стимулювати енергоефективність у всіх секторах економіки. Документ імплементує європейське законодавство, зокрема, встановлює норми моніторингу енергетичної ефективності і термомодернізації будівель.

Закон зобов’язує уряд щорічно передбачати у державному бюджеті видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1 % видаткової частини бюджету. Також уряд має розробити цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду. Підвищення енергоефективності має стосуватись не лише приватних домогосподарств, а й систем централізованого постачання теплової енергії, питної води та водовідведення.

Відповідно до закону, квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити інформацію про енергоефективні заходи. Великі підприємства будуть зобов’язані раз на 4 роки проводити енергоаудит. Органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання з високим класом енергоефективності.

Закон вже набув чинності, а окремі його положення мають запрацювати за рік. Далі справа за Кабміном. Наразі уряд уже затвердив бюджет на утеплення багатоквартирних житлових будинків у 2022 році.

«На наступний рік закладається 2,7 мільярда з державного бюджету, й аналогічна сума надається нашими партнерами, міжнародними донорськими організаціями. Тобто загалом на наступний рік на заходи з енергоефективності та утеплення житлових будинків буде закладено понад 5,5 мільярда гривень», — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як анонсували в уряді, наступного року програма енергоефективності стане частиною «Великого будівництва» і отримає назву «Велика термомодернізація». У її рамках планують утеплити тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садків та лікарень. Загалом за наступні три роки держава планує вкласти в програму енергоефективності понад 100 млрд грн.

Експерти кажуть, попри повільні темпи, процес підвищення енергоефективності в Україні запущено. З’являється все більше нових якісних будівель, старі утепляються, українці все більше зважають на економію ресурсів. І головне приходить розуміння, що справа не тільки у платіжках за тепло, а й у комфорті.

Поділитися посиланням: