Деякі об’єкти Більського археологічного комплексу отримали державний охоронний статус
9 травня Міністерство культури України оприлюднило наказ, згідно з яким 52 об’єкти археологічного комплексу на Більському городищі офіційно внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
За інформацією видання «Полтавська думка» перед цим спеціалісти провели масштабне обстеження території площею понад сім тисяч гектарів. Було уточнено межі кожного об’єкта, їхні площі та розташування. Відтепер ця земля перебуває під охороною держави. Це означає, що землекористувачі або власники ділянок мають укладати охоронні договори, а будь-які роботи — будівельні, дорожні, земельні чи інші — можна буде проводити лише за погодженням з відповідними органами.
Директор історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост під час брифінгу 22 травня зазначив, чимала частина комплексу більше ста років зазнає розорювання — насамперед це стосується курганних могильників та давніх поселень. Він зауважив, що лише офіційне визнання пам’яток дозволяє забезпечити їхнє збереження. У контексті судових розглядів, які почастішали останнім часом і стосуються руйнування археологічних об’єктів, наявність юридичних документів на пам’ятки має вирішальне значення.
Корост повідомив, що з 52 об’єктів у реєстрі найбільшу частину — 43 становлять поселення, що здебільшого належать до скіфської епохи, а також до пеньківської та черняхівської культур. Окрім цього, було паспортизовано вісім курганних могильників, серед яких один — ґрунтовий, розташований на місці етнофестивалю «Гелонфест». Також зафіксовано одну з оборонних споруд — південний вал, що проходить через Більське городище.
За словами директора, робота з паспортизації розпочалася ще у 2016 році. Фахівцям довелося ретельно обійти всю територію, провести обстеження, а подекуди — розкопки. Цей процес охоплював не лише Полтавську область, а й частину Сумщини. За роки досліджень відбувалися численні уточнення та доповнення, а активізація роботи настала лише нещодавно.
Корост наголосив, що ці об’єкти є унікальними не лише як частина комплексу, але й окремо. Вони справляють сильне враження на науковців, особливо під час представлення на міжнародних майданчиках. Зокрема, за площею західне та східне укріплення перевищують розміри Херсонеса. А саме Більське городище, без навколишніх територій, співмірне з Полтавою 90-х років або перевищує розміри таких обласних центрів, як Луцьк чи Рівне. Він зазначив, що це наочно ілюструє масштаби території, яку необхідно зберегти. Ідеться не лише про площу, обнесену оборонними спорудами, а й про джерело важливої інформації про ранній залізний вік. Саме тому, за словами Короста, Більськ має всі шанси стати центром наукових досліджень цієї епохи.
Водночас директор звернув увагу на складність у дослідженнях, яка пов’язана з близькістю комплексу до державного кордону — лише 60–70 км від РФ. Він зазначив, що війна вплинула як на місцевих мешканців, так і на дослідників та пам’яткоохоронців. Не вдаючись у деталі, він повідомив, що було зафіксовано певні пошкодження. Для детальної фіксації стану об’єктів провели Lidar-дослідження, адже з огляду на географічне розташування завжди існує загроза руйнування.
Щоб краще захистити Більський комплекс, керівництво заповідника планує ініціювати внесення об’єктів до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З цією метою фахівці тісно співпрацюють із Міністерством культури. Корост підкреслив, що пам’ятка відповідає всім вимогам — як за науковою цінністю та унікальністю, так і за рівнем збереження. Він додав, що отримання міжнародного статусу дозволить ще ефективніше її охороняти, адже Більське городище цілком заслуговує на таке визнання.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.