Оформлення спадщини по-новому: два важливі моменти у процедурі спадкування

Оформлення спадщини по-новому: два важливі моменти у процедурі спадкування

30 січня 2024 року в Україні набули чинності одразу два закони — № 3449-IX та № 3450-IX, що змінюють процедуру отримання спадщини в Україні. Delo.ua з’ясувало останні зміни в законодавстві.

Новації спадкування, ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, вносять зміни в Цивільний кодекс у частині оформлення спадщини і в Закон про нотаріат, і пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.

Які зміни до закону запровадили у 2024

Зміни в процедурі оформлення спадщини стосуються у першу чергу статті 221 Цивільного кодексу — визначення місця відкриття спадщини

До повномасштабного вторгнення місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини — нерухомого майна.

Вимога закону — спадкова справа має бути одна, незалежно, де розміщене спадкове майно. Тому місце відкриття спадщини є місцем проведення усієї спадкової процедури.

Проте з початком війни мільйони людей мігрували в інші регіони, у перші місяці війни парламент намагався врегулювати питання місця відкриття спадщини. Перехідним варіантом стало рішення про те, що місцем відкриття спадщини буде будь-яке місце, де подасть заяву перший спадкоємець.

Фактично людям дозволили відкривати справу про спадщину у будь-якого нотаріуса на території України, незалежно від того, де спадкодавець помер. Це спричинило багато незручностей як для учасників спадкування, так і для нотаріусів.

Сьогодні повертається процедура спадкування, яка була до війни: особа може подавати заяву до нотаріуса, який знаходиться у тому ж регіоні, де було останнє місце проживання померлого. Проте якщо смерть настала на окупованій території, або в районах, де ведуться бойові дії, у такому разі спадкоємець може подати заяву і обрати будь-якого нотаріуса на території України.

Таким чином закон упорядкували діяльність нотаріусів, яким було ускладнено дотримання правових процедур: необхідно було довго чекати на нотаріальні запити, також складно проводити технічну інвентаризацію спадкового майна.

З 30 січня, якщо людина помирає у Харкові, але у неї є майно у Києві, Одесі, майнова справа оформляється у нотаріуса в Харкові, просто спадкоємці збирають документи, а нотаріус оформляє остаточно право на спадщину.

Інша зміна, також пов’язана із введенням воєнного стану, стосується строків здійснення права на спадкування. Тепер він становить 6 місяців, але з деякими уточненнями.

Раніше після смерті людини у спадкоємця було визначено 6 місяців для прийняття спадщини. На початку війни цей строк збільшили до 10 місяців. З 30 січня його знов повернули до 6 місяців. Але з уточненням: у разі якщо особа померла під час воєнного стану і державна реєстрація смерті проведена пізніше, ніж через один місяць після її смерті, строки для прийняття спадщини обчислюються не з моменту фактичної смерті, а з моменту реєстрації смерті державними органами.

Велика кількість людей, які померли в Маріуполі чи інших містах на тимчасово окупованих територіях, проте їхні спадкоємці звертаються до нотаріуса і не можуть обґрунтувати дату смерті, та й не встигли завести спадкову справу.

Таким людям закон йде назустріч: термін вираховується з моменту внесення факту смерті у записи ДРАЦС. Це важливо, бо у разі пропуску 6-місячного строк особа не може оформити спадщину. Їй доводиться добиватись цих прав через суд.

Процедура оформлення спадщини, якщо спадкоємці за кордоном

Спадкоємець, що проживає за кордоном і бажає прийняти спадщину, має особисто подати відповідну заяву на спадщину. Згідно з Цивільним кодексом України, цей документ має бути нотаріально засвідчений підписом нотаріуса країни перебування. Залежно від наявності міжнародних договорів між країною перебування та Україною, спадкожмцю може знадобитися проставлення апостилю — спеціального штампу, що засвідчує дійсність підписів.

Як пояснили в Офісі омбудсмена, також необхідно зробити нотаріально завірений переклад заяви українською мовою.

Українці, які проживають за кордоном, можуть подавати таку заяву поштою на адресу нотаріуса, зареєстрованого на території України.

Заяву слід надіслати поштовим відправленням до закінчення 6-місячного строку після смерті спадкодавця. Якщо немає можливості надіслати листа до України, слід звернутися до консульських установ України в країні перебування.

«Спадкоємець подає до консульської установи заяву про прийняття спадщини — особисто чи листом. У першому випадку засвідчувати нотаріально підпис спадкоємця не потрібно — консульство встановить особу спадкоємця та перевірить його підпис на підставі документів, що підтверджують особу», — зазначили в Офісі омбудсмена.

Працівники дипломатичних/консульських установ можуть видавати свідоцтва про право на спадщину, засвідчувати правильність копій документів і виписок з них, справжність підпису, перекладу документів з однієї мови на іншу тощо.

У випадку місця проживання спадкодавця в іншій країні, ситуація регулюється законом про міжнародне приватне право.

Чи підлягає успадкуванню майно, знищене під час війни

Під час війни виникло таке питання, як оформити спадкування об’єктів нерухомості на непідконтрольних територіях.

Проте у цьому випадку можна лише відкрити спадкову справу, а отримати свідоцтво на спадщину неможливо, зазначає адвокат.

«Навіть якщо майно вціліле, можна лише відкрити спадкову справа. А оформляти майно на окупованій території не можна. Тим більше — якщо майно було знищене — навіть якщо буде деокупована територія, майно фактично відсутнє, то у нотаріуса нема підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно», — пояснив Максимов.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Хто матиме право на відстрочку і «бронювання» – аналітики пояснюють закон про мобілізацію
70 тисяч гривень доплати для військових «на нулі»: ВРУ ухвалила постанову
Посівна-2024: як справи у аграріїв Шепетівщини
Студентам-чоловікам дозволили виїжджати за кордон: які документи потрібні
Громада на Шепетівщині спрямувала чималу суму для п’яти військових частин
Військові самі вирішують, хто отримає грошову допомогу в разі їх загибелі, — роз’яснення юристів

Читайте у цій рубриці



У сервісних центрах МВС збільшився попит на перереєстрацію транспортних засобів
Ветерани та ветеранки можуть отримати знижки на квартплату та плату за комунальні послуги й опалення будинків
За несплату аліментів — мобілізація: не стануть винятком і багатодітні батьки
Коштовні годинники, елітні авто та старі пожежні депо: цікаві лоти на держторгах
Як дізнатись, чи є ви потенційним отримувачем субсидії
Хто матиме право на відстрочку і «бронювання» – аналітики пояснюють закон про мобілізацію
FacebookTelegramViberWhatsAppX